Перейти до вмісту

Молочай товстий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Молочай товстий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай товстий (E. obesa)
Біноміальна назва
Euphorbia obesa
Hook.f., 1903
підвиди

Euphorbia obesa subsp. obesa
Euphorbia obesa subsp. symmetrica (A.C.White, R.A.Dyer & B.Sloane) G.D.Rowley

Молочай товстий[1][2] (Euphorbia obesa) — вид рослин родини молочайні.

Назва

[ред. | ред. код]
Euphorbia obesa subsp. symmetrica

В англійській мові називається «баскетбольний молочай» (англ. basketball Euphorbia) через форму, що нагадує м'яч, або «морський їжак» (англ. Sea Urchin).

Будова

[ред. | ред. код]

Схожа на м'яч дводомна рослина заввишки до 15 см, що повільно росте. Має одне гладке оливкове стебло вкрите 8-ми вертикальними смугами лілових цяток. У дорослому віці набуває форми колони. Квіти з'являються влітку на вершині рослини.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Зростає у Південно-Африканській Республіці на плато Кару. Витримує морози до -10° C.[3]

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Вирощується як декоративна рослина.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Молочай товстий — яскравий приклад конвергентної еволюції. В Мексиці зростає схожий за формою, проте не пов'язаний генетично вид Astrophytum asterias.
  • Ця рослина більше схоже на круглі камінчики. Зростає в Південній Африці. Повністю відсутні будь-які елементи рослинності, рідко на ньому з’являються невеликі плоскі гілочки[4].
  • Виростає до 30 сантиметрів в довжину, і 10 завширшки[4].

Охоронні заходи

[ред. | ред. код]

Вид включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[5] Має статус «під загрозою». Область поширення (EOO) становить 640 км². Відомі два місця зростання[4]. Чисельність продовжує знижуватися через збір диких особин для садівництва. Загальна чисельність рослин становить менше 500 зрілих особин, причому кількість невеликих субпопуляцій складається в середньому з приблизно 30 зрілих особин.

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гайдаржи М. М., Нікітіна В. В., Баглай К. М. Сукулентні рослини. — К. — 2002. — 46 с.
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Euphorbia obesa caespitos. www.cactuspedia.info. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 19 березня 2019.
  4. а б в Найдивовижніші рослини світу – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  5. Euphorbia obesa Hook.f. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 24.03.2019. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]