Мирча (Бучанський район)
| село Мирча | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський |
| Тер. громада | Бородянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080030180078408 |
| Облікова картка | Мирча |
| Основні дані | |
| Населення | 764 |
| Площа | 27 км² |
| Густота населення | 28,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07810 |
| Телефонний код | 380 4577 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′52″ пн. ш. 29°49′49″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 29.83028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
144 м |
| Водойми | р. Мирчанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07810, с. Мирча, вул. Шевченка, 1 |
| Карта | |
  Мирча | |
 Мирча | |
| Мапа | |
| |
Ми́рча — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Входить до складу Бородянської селищної громади.
Населення — близько 1000 жителів.
Селом протікає річка Мирча, права притока Талі.
На південно-західній стороні від села бере початок річка Бурвовиця, права притока Талі.
За 5 кілометрів на північний захід від села, у лісі, на правому березі тепер висохлої ріки Таль, розташоване округле городище 65 на 75 метрів – залишки військового форпосту XVII–XVIII століть. Зберігся потужний кільцевий вал заввишки 3,5 метрів. Про це городище, яке розташоване за 15 верств на північ від Бородянки, а також біля села Гути Тальської, є відомості з ХІХ століття[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бородянської волості Київського повіту Київської губернії мешкало 290 осіб, налічувався 31 двір, існували водяний млин і склозавод[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 554 осіб (274 чоловічої статі та 280 — жіночої), з яких 509 — православної віри[3].
12 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Мирчу проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
У повоєнний час у Мирчі розташовалась бригада колгоспу "Перемога", центральна садиба якого - в селі Качалах. Також після війни тут працював склозавод, заснований у 1840 році.[4]
До 12 червня 2020 року було центром Мирчанської сільської ради.
- ↑ Парнікоза, Іван. с. Мирча. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 08.11.2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мирча, Бородянський район, Київська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 10 листопада 2024.
- Мирча[недоступне посилання з квітня 2019]
- обліко 240 жителів — учасників Великої Вітчизняної війни — відзначено урядовими нагородамива картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
