Мирутин

село Мирутин
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Тер. громада	Берездівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68060010130054501
Основні дані
Перша згадка	1581 (443 роки)
Населення	615
Площа	2,22 км²
Густота населення	277,03 осіб/км²
Поштовий індекс	30051
Телефонний код	380 3842
Географічні дані
Географічні координати	50°29′18″ пн. ш. 27°02′48″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	211 м
Водойми	річка Жариха
Місцева влада
Адреса ради	30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50
Карта
Мирутин
Мирутин
Мапа
Мирутин у Вікісховищі

Миру́тин — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 615 осіб.

Географія

Село розташоване на півночі колишнього Славутського району, на відстані 33 кілометри від м.Славута, на правому березі річки Жарихи.

Сусідні населені пункти:

Походження назви

Назва села очевидно походить від слов'янського імені Мирута.

Історія

В кінці 19 століття в селі 133 будинки і 928 жителів, дерев'яна Покровська церква з 1775 року, початкова школа діяла з 1855 року. У 1583 році селом володів князь Михайло Збаразький. Потім належало до Сангушків.

У 1906 році село Жуківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 44 верст, від волості 10. Дворів 138, мешканців 958.

В часи СРСР в селі містилася центральна садиба колгоспу «Правда», за яким було закріплено 1,9 тис. га орної землі. В артілі вирощували зернові й цукрові буряки, займалися тваринництвом.

Станом на 1970 рік у селі було 1546 мешканців, середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, ветеринарна дільниця.

За подвиги, виявлені під час бойових дій, нагороджено орденами і медалями СРСР 509 громадян.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 751 особа, з яких 345 чоловіків та 406 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 602 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,40 %
російська	2,60 %

Релігія

Село відоме джерелом святих Петра і Павла, яке за легендою розкопав і спорудив на його місці каплицю місцевий поміщик Яворський у 1863 році, після того, як вода з джерела вилікувала його доньку. Джерело є місцем паломництва для православних християн.

12 липня 2011 року відкрито пам'ятний знак на місці зруйнованої вже після війни церкви 1775 року.

Мовний склад населення

Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 97,4 % мешканців села.

Постаті

Уродженцем Мирутина є Схаб'юк Максим Олексійович — старший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.

Див. також

• Мирутинський заказник

Література

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
• Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.

Посилання

• 21.07.2011 З ЛЮБОВ'Ю ДО ГОСПОДА…
• Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Мирутин [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Mirutyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 500. (пол.)
• Mirutyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 339. (пол.)