Марія Ундер
Марія Ундер | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Marie Under | ||||
Псевдонім | «Принцеса»[1] | |||
Народилася | 27 березня 1883 Таллінн, Російська імперія | |||
Померла | 25 вересня 1980 (97 років) Стокгольм, Швеція | |||
Поховання | Скугсчиркогорден | |||
Країна | Російська імперія Естонія Швеція | |||
Діяльність | поетеса, архівістка, перекладачка, письменниця, журналістка | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Членство | Баварська академія витончених мистецтв | |||
У шлюбі з | Артур Адсон і Carl Hackerd | |||
Діти | Hedda Hackerd і Dagmar Stockd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Марія Ундер у Вікісховищі | ||||
Марія Ундер (ест. Marie Under; 15 (27) березня 1883, Таллінн, Російська імперія — 25 вересня 1980, Стокгольм, Швеція) — естонська поетеса та перекладачкаа.
Н,ародилася 15 (27) березня 1883 року у місті Таллінні. Навчилася читати у чотири роки[2]. З 1891 по 1900 роки вчилася у приватній німецькій школі для дівчат[3]. Потім працювала продавчинею в книжковому магазині[3].
Була близька із Едуардом Вільде[1]. 1902 року одружилася з бухгалтером Карлом Хакером та переїхала до Кучіно, передмістя Москви. Там народила двох дочок[1]. У 1904 році закохалася у художника Антса Лайкмаа, який написав її портрет. У 1906 році повернулася до Таллінна. 1913 року познайомилася із Артуром Адсоном, якого зробила своїм секретарем[1]. У 1924 році розлучилася і побралася із Адсоном. 1944 року, коли почалася окупація Естонії СРСР, із сім'єю втекла до Швеції. Майже рік прожила у таборі для біженців. 1945 року оселалися з родиною в передмісті Стокгольма, де прожила решту життя.
Марія Ундер померла 25 вересня 1980. Похована на цвинтарі Вудленд у Стокгольмі. У січні 2015 року оголосили про те, що вона має бути перепохована в Естонії восени 2015 року[4].
1996 року зображена на марці Естонії[5].
У вільний час від роботи продавчинею книжок після закінчення школи Марія Ундер писала поезію німецькою[1].
У 1904 році за порадою художника Антса Лайкмаа перекладає свої вірші естонською. Лайкмаа надіслав їх місцевим газетам для публікації.
1913 року зробила Артура Адсона своїм секретарем[1], що укладав перші збірки її опублікованих творів.
У 1917 році Ундер ввійшла до літературного угруповання «Сіуру», куди входили також Йоганнес Барбарус, Хендрік Віснапуу, Йоганнес Семпер. Того ж року вийшла її перша збірка «Сонети»[2].
Марія Ундер була серед засновниць Спілки письменників Естонії 1922 року[4].
1937 року стала почесною членкинею ПЕН-клубу[1].
Марія Ундер працювала в одному із театральних музеїв Стокгольма[1][6]. Багато перекладала естонською (серед перекладів — «Реквієм» Анни Ахматової, вірші із «Доктора Живаго» Бориса Пастернака тощо[6]).
Кількаразова номінантка Нобелівської премії[7][2]. 1974 року вийшла її біографія, написана Адсоном[3].
Твори Марії Ундер перекладено принаймні 26-ма мовами[1]. Її поезію російською перекладав Ігор Сєверянин та Єлизавета Роос-Базилевська[8]. Також її твори перекладено мовами комі (Ніна Обрезкова) та удмуртською (Надія Пчеловодова / Наді Муш)[9].
- ↑ а б в г д е ж и к S. Tambur. Marie Under (англ.) . www.estlit.ee. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ а б в Silver Tambur (3 жовтня 2013). A mission to translate Marie Under – Estonia’s most influential poet – into English (англ.) . Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ а б Tambur, S. (4 січня 2015). Estonia’s most influential poet to be reburied (англ.) . Eesti Rahvusringhääling. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- ↑ Stamps EUROPA. Famous Women/ 109-04-1996 (англ.) . Архів оригіналу за 06-05-2015. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ а б Даниил Кузнецов (2005). Легендарная Мария Ундер (рос.) . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 травня 2015 року.
- ↑ Nomination Database: Marie Under (англ.) . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ Сергей Исаков. ИСТОРИЯ ТРЕХ ТЕТРАДЕЙ (PDF). Вышгород (3-4'2010) (рос.) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ Ундер Мария (Marie Under) (рос.) . National Library of the Republic of Komi. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 3 травня 2015.
- Marie Underist, P. Mustapääst ja 1920. aastate ballaadidest. Satu Grünthal
- MARIE UNDER'S POETRY: SOME PROBLEMS OF TRANSLATION [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Marie Under [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Estonian Literary Magazine article [Архівовано 17 жовтня 2002 у Wayback Machine.], einst.ee
- Marie Under, kirmus.ee