Перейти до вмісту

Манганіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Манганіт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель Е. Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols M. C.]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]_—_2007.[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]-1">[1]
АбревіатураMnn[[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]-2">[2]
Хімічна формулаMn³⁺O(OH)
Nickel-Strunz 104.FD.15
Ідентифікація
Коліртемно-сірий до чорного
Сингоніямоноклінна сингонія
Твердість4
Блискнапівметалічний
Прозорістьнепрозорий
Колір рисишоколадний (бурий)
Густина4,33
Інші характеристики
Названо на честьманган[http://rruff.info/doclib/hom/_Handbook_of_Mineralogy]_—_[[:d:Q1936599|Mineralogical_Society_of_America]].[[d:Track:Q1936599]][[d:Track:Q15222041]]-3">[3]
CMNS: Манганіт у Вікісховищі

Манганіт[4] (манґані́т) — мінерал класу оксидів та гідроксидів, основний оксид манґану ланцюжкової будови.

Вперше манганіт був виявлений у Ільфельді в районі Нордхаузена (Тюрингія) та описаний у 1827 році австрійським геологом, мінералогом і геофізиком Вільгельмом фон Гайдінгером, який назвав мінерал, заснований на його марганцевому вмісті. Від латинського «manganum» — манґан (W. K. Haidinger, 1827).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: MnO[OH].

Містить (%): MnO — 40,4; MnO2 — 49,4; H2O — 10,2.

Домішки: SiO2, Fe2O3, Al2O3, CaO.

Сингонія моноклінна.

Утворює друзи, щітки кристалів (в гідротермальних жилах), але в осадових родовищах Mn — звичайно агрегати: щільні, натічні, оолітові, рідше зернисті.

Густина 4,33.

Твердість 4.

Колір темно-сірий до чорного.

Блиск напівметалічний.

Прозорий у тонких уламках.

Риса шоколадна (бура).

Крихкий.

Злам нерівний.

Походження, поширення

[ред. | ред. код]

Походження осадове або гідротермальне.

Утворюється при вивітрюванні мінералів і гірських порід, що містять манґан.

Зустрічається також у гідротермальних низькотемпературних жилах. Разом з іншими оксидами і гідроксидами Mn (піролюзитом, псиломеланом тощо) і родохрозитом манґаніт складає марганцеві руди найважливіших у промисловому відношенні осадово-морських родовищ: Чіатурського (Грузія), Нікопольського (Україна), о. Грут-Айленд (Австралія). У вигляді кристалів зустрічається в низькотемпературних гідротермальних жилах спільно з баритом, кальцитом, рідше кварцом (Ільменау, ФРН).

Інші знахідки: Гарц (ФРН), Ар'єж і Високі Піренеї (Франція), Камберленд та Девоншир (Англія), Абердин (Шотландія), поблизу о. Верхнє (штат Мічиган, США), округ Аламеда (штат Каліфорнія, США) та ін.

В Україні є у Придніпров'ї. Збагачується головним чином гравітаційними методами в поєднанні з промиванням і магнітною сепарацією. З бідних руд вилучається пінною сепарацією.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель Е. Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols M. C.]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]_—_2007.[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]
_1-0">↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  • [[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]
    • _2-0">↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  • [http://rruff.info/doclib/hom/_Handbook_of_Mineralogy]_—_[[:d:Q1936599|Mineralogical_Society_of_America]].[[d:Track:Q1936599]][[d:Track:Q15222041]]
    • _3-0">↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  • ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 223. — ISBN 978-966-360-463-3.

    • Література

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манганіт&oldid=41328275