Малкога яванська
| Малкога яванська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phaenicophaeus curvirostris (Shaw, 1810) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cuculus curvirostris Ramphococcyx curvirostris Zanclostomus curvirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Малко́га яванська[2] (Phaenicophaeus curvirostris) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Довжина птаха становить 42-49 см. Голова сіра, верхня частина тіла темно-зелена або темно-синьо-зелена, кінець хвоста темно-бордовий, надхвістя і нижня частина тіла каштанові. Райдужки у самців блакитні, у самиць жовті, навколо очей плями голої червоної шкіри. Дзьоб великий, мігнутий,зверху блідо-жовтий, знизу темно-червоний або чорний. Лапи темно-сірі[3].
Виділяють шість підвидів:[4]
- P. c. singularis (Parrot, 1907) — південь М'янми і Таїланду (перешийок Кра), Малайський півострів, Суматра;
- P. c. oeneicaudus Verreaux, J & Verreaux, É, 1855 — Ментавайські острови (на південний захід від Суматри);
- P. c. curvirostris (Shaw, 1810) — західна і центральна Ява;
- P. c. deningeri Stresemann, 1913 — східна Ява і Балі;
- P. c. microrhinus Berlepsch, 1895 — Калімантан, острови Банка і Натуна[en];
- P. c. harringtoni (Sharpe, 1877) — Палаван і сусідні острови.
Яванські малкоги мешкають в Таїланді, М'янмі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Філіппінах. Вони живуть в середньому ярусі вологих тропічних лісів, в мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться дрібними хребетними, зокрема дрібними ящірками, жабами і птахами, а також комахами, зокрема гусінню, кониками, цикадами, паличниками, богомолами і тарганами, павуками і дрібними крабами.
Сезон розмноження у яванських малког на Калімантані триває з серпня по грудень, в Малайзії з січня по вересень. Ці птахи не практикують гніздовий паразитизм. Пара птахів будує з гілочок гніздо чашоподібної форми. діаметр якого становить 35 см, внутрішній діаметр 11 см, глибина 5 см. В кладці 2-3 білих яйця розмаром 34×28 мм. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 11 днів після вилуплення. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
- ↑ BirdLife International (2016). Phaenicophaeus curvirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Strange, Morten (2000). Photographic Guide to the Birds of Southeast Asia. Singapore: Periplus. с. 157. ISBN 962-593-403-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 січня 2023.
- N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |