Мазур Віталій Віталійович

Мазур Віталій Віталійович
Мазур Віталій Віталійович;
Старший прапорщик
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1979; Залужжя, Рівненська область, УРСР
Смерть	26 січня 2015 (35 років); Димитрове, Донецька область, Україна; (помер від поранень)
Поховання	Житомир
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мазур.

Віта́лій Віта́лійович Ма́зур (25 серпня 1979(19790825) — 26 січня 2015) — старший прапорщик Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Пройшов строкову службу, війська спецпризначення у Кіровограді, згодом лишився в десантних військах. Старшина розвідроти, начальник продовольчого складу, певний час служив у в/ч А1910 — район Корбутівки — старшиною 3-ї аеромобільної роти. Перед початком військових дій призначений головним старшиною 13-го батальйону.

Старший прапорщик, головний старшина 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, з 8 березня 2014 року виконував бойові завдання — спочатку у Криму, потім на Сході.

Зазнав важкого поранення голови 22 січня 2015-го в бою в між Спартаком — Сєверне. Перебував у комі, помер у лікарні Димитрове на Донеччині.

Похований 26 січня 2015-го в Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.

Без Віталія лишились дружина та двоє дітей шкільного віку.

Нагороди та вшанування

Нагороджений відзнакою Медаль «15 років Збройним Силам України».
Нагороджений відзнакою Медаль «За сумлінну службу» ІІІ ступеня.
Нагороджений відзнакою «Пам'ятний знак «За воїнську доблесть».
Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня^[2]^[3].

Примітки

↑ Указ Президента України від 2 вересня 2017 року № 259/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube

Посилання

Мазур Віталій Віталійович [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Мазур Віталій (28.01.2015) // Житомирська ОДА.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 2 вересня 2017 року № 259/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]