Магнітна сприйнятливість

Магнітна сприйнятливість
Розмірність	$1$
Формула	${\boldsymbol {M}}=\kappa {\boldsymbol {H}}$[[d:Track:Q15028]][[d:Track:Q26711936]]-1">[1] і $\kappa =\mu _{\mathrm {r} }-1$[[d:Track:Q117847945]]-2">[2]
Позначення у формулі	$\kappa$, ${\boldsymbol {M}}$, ${\boldsymbol {H}}$ і $\mu _{\mathrm {r} }$
Символ величини (LaTeX)	$\kappa$[[d:Track:Q15028]][[d:Track:Q26711936]]-1">[1], $\chi _{\mathrm {m} }$[[d:Track:Q117847945]]-2">[2] і $\chi _{\mathrm {v} }$
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання	1[[d:Track:Q15028]][[d:Track:Q26711936]]-3">[3]
Протилежне	Діелектрична сприйнятливість

Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається $\chi _{m}$) — фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля:

$\mathbf {M} =\chi _{m}\mathbf {H}$

де

$\mathbf {H}$ — вектор напруженості магнітного поля;

$\mathbf {M}$ — вектор намагніченості середовища.

(Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійного у часі) магнітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису).

У залежності від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так:

При $\chi _{m}<0$ — речовина є діамагнетиком: При $\chi _{m}>0$ — речовина є парамагнетиком: При $\chi _{m}\gg 1$ — речовина є феромагнетиком.

Магнітна сприйнятливість пов'язана з магнітною проникністю $\mu _{r}$:

$\mu _{r}=1 \chi _{m}$ (Міжнародна система величин (ISQ)).

В анізотропних середовищах магнітна сприйнятливість є тензорною величиною, внаслідок чого вектори напруженості магнітного поля та намагніченості середовища можуть бути неколінеарними.

У випадку феромагнетиків магнітна сприйнятливість велика, але визначена неоднозначно, бо залежить від передісторії намагнічення зразка.

Магнітна сприйнятливість для деяких матеріалів

Матіріал	$\chi _{m}$	Tк
вакуум	0
вода	-1.2·10−5
Bi	-16.6·10−5
C	-2.1·10−5
O2	0.19·10−5
Al	2.2·10−5
Fe	200	774 °C
Co	70	1131 °C
Ni	110	354 °C

Розрізняють питому магнітну сприйнятливість (віднесену до 1 г) та молярну (віднесену до 1 моль). У парамагнетиків та діамагнетиків вона є малою, до того ж у діамагнетиків від'ємною, у феромагнетиків може бути великою. У парамагнетиків, що мають частинки з неспареними електронами (радикали) буде тим більшою, чим більшим є вміст таких частинок.

Об'ємна магнітна сприйнятливість κ дорівнює відношенню намагніченості тіла J до напруженості магнітного поля Н, у якому знаходиться це тіло:

κ = J /Н.

Питома магнітна сприйнятливість χ — об'ємна магнітна сприйнятливість одиниці маси тіла:

χ = κ / δ ,

де δ — густина тіла, кг/м³.

Див. також

• Магнітна сприйнятливість гірських порід
• Установка для вимірювання магнітної сприйнятливості

Література

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.