Ліниві страви
Ліниві[1][2] або ледачі — різні страви слов'янської кухні, які пов'язані між собою тим, що їхнє приготування спрощене (а тому більш швидке) в порівнянні з традиційними рецептами приготування аналогічних страв.[3]
До таких страв відносяться: ліниві вареники (варена суміш сиру і тіста, готують приблизно за 20 хвилин), ліниві голубці (фарш і капуста, тушковані разом), ледачі щі (щі з молодої капусти, готуються швидше при готовому бульйоні — за 15 хвилин); фаршировані овочі тощо.[3][4]
У селянському побуті суворо дотримувалися звичаїв приготування їжі. До будь-якого відступу від них ставилися насторожено, а спроби спростити приготування пояснювали лінощами. Тому і страви, приготовлені спрощеним способом, хоч і їли, але називали «лінивими».[4]
М. П. Осипов у своїй книзі «Старовинна російська господиня, ключниця і куховарка; або докладне повчання про приготування справжніх старовинних російських наїдок, заїдок і напоїв ...» (1790) пропонував рецепт — «Шті ліниві». Їх готували з одного качана свіжої капусти, розрізаного на чотири частини, і варили тільки з яловичиною[5].
У 1889 році журнал «Етнографічний огляд» у статті «Їжа і питво селян — малоросів з деякими звичаями, повір'ями і прикметами», відносив страву «ліниві вареники» (лѣнивые вареники) до вживаних на Масницю[6].
У XXI сторіччя в «кулінарному» лексиконі з'явилися нові назви страв зі словом «лінивий». Серед них — «лінива піца», «ліниві пельмені», «ліниві хачапурі», «ліниві вареники з картоплею» тощо. Дослідники відзначають, що в кулінаронімах відбувається семантична зміна значення слова «лінивий» — з негативного на позитивне. Під «лінивим» мається на увазі страва, яка швидко готується («семантика негативної оцінки втрачається»)[7].
У Лексикографічному бюлетню за 1952 рік поряд з лінивими голубцями зафіксовані ліниві плачінди «коржі з тіста, замішаного разом з сиром або капустою».[8]
- ↑ Лінивий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Виготовлений прискореним способом (про страву)»
- ↑ Лінивий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022. «Приготований порівняно простим способом (про страву)»
- ↑ а б Похлёбкин В. В. Ленивые // Кулинарный словарь. — М.: Издательство «Э», 2015. — С. 185. — 456 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-75127-3.
- ↑ а б Ковалёв Н. И. Блюда русского стола. История и названия. — СПб.: Лениздат, 1995. — 317 с. — ISBN 5-289-01718-6.
- ↑ Сокольский И. Пирожки с опилками для Лермонтова и щи для Печорина // Наука и жизнь : журнал. — М., 2014. — № 9 (13 декабря). — С. 100—105. — ISSN 0028-1263.
- ↑ В. Щ. Пища и питье крестьянъ — малороссовъ съ нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами // Этнографический отдел Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящеий при Московском университете Этнографическое обозрение : журнал. — М., 1889. — № 1—2. — С. 313.
- ↑ Фан Нгок Шон. Репрезентация времени в русских кулинаронимах (на материале названий рецептов) // Филологические науки. Вопросы теории и практики. — Тамбов : Грамота, 2019. — Т. 12, вип. 9 (13 грудня). — С. 171—174. — ISSN 1997—2911. Архівовано з джерела 29 червня 2022.
- ↑ Лексикографічний бюлетень, 1952, С. 46. [Архівовано 5 серпня 2024 у Wayback Machine.]