Лінас Антанас Лінкявічюс
| Лінас Антанас Лінкявічюс лит. Linas Antanas Linkevičius | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| лит. Linas Antanas Linkevičius | ||||||
 лит. Linas Antanas Linkevičius Лінас Антанас Лінкявічюс, 2019 | ||||||
.svg){kind=small} 30-й Міністр закордонних справ Литовської Республіки | ||||||
| 13 грудня 2012 — 11 грудня 2020 | ||||||
| Президент | Даля Грибаускайте Ґітанас Науседа | |||||
| Прем'єр-міністр | Альгірдас Буткявічюс Саулюс Скверняліс | |||||
| Попередник | Аудронюс Ажубаліс | |||||
| Наступник | Ґабріелюс Ландсберґіс | |||||
 4-й Міністр оборони Литовської Республіки | ||||||
| 26 жовтня 2000 — 14 грудня 2004 | ||||||
| Президент | Валдас Адамкус, Роландас Паксас Артурас Паулаускас (в. о.) Валдас Адамкус | |||||
| Прем'єр-міністр | Роландас Паксас Еугяніюс Ґянтвілас (в. о.) Альгірдас Бразаускас | |||||
| Попередник | Чесловас Станкявічюс | |||||
| Наступник | Ґедімінас Кіркілас | |||||
| 2-й Міністр оборони Литовської Республіки | ||||||
| 28 жовтня 1993 — 27 листопада 1996 | ||||||
| Президент | Альгірдас Бразаускас | |||||
| Прем'єр-міністр | Адольфас Шляжявичюс Лаурінас Станкявічюс | |||||
| Попередник | Аудрюс Буткявічюс | |||||
| Наступник | Чесловас Станкявічюс | |||||
| Народився | 6 січня 1961 (63 роки) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | |||||
| Відомий як | політик, дипломат, журналіст | |||||
| Країна | СРСР і Литва | |||||
| Освіта | Каунаський технологічний університет | |||||
| Alma mater | Каунаський технологічний університет | |||||
| Політична партія | КПРС, Литовська демократична партія праці | |||||
| Професія | інженер | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
Лінас Антанас Лінкявічюс (лит. Linas Antanas Linkevičius; нар. 6 січня 1961, Вільнюс) — литовський державний діяч, журналіст, дипломат, міністр закордонних справ Литовської Республіки (2012—2020). Двічі обіймав посаду Міністра оборони Литви. Один із провідних лобістів України у Європейському Союзі[джерело?].
1978—1983 — навчався в Каунаському політехнічному інституті, який закінчив з дипломом інженера. Працював в окупаційних органах влади СССР, зокрема секретарем районного комітету ЛКСМ Литовської РСР у Каунасі, завідувачем відділу ЦК ЛКСМ Литовської ССР.
З 1990 — кореспондент газети «Tiesa» і консультант парламентської фракції Литовської демократичної партії праці.
У 1991—1996 — член Ради Демократичної партії праці Литви.
У 1992—1996 — депутат Сейму Литовської Республіки.
У 1992—1993 — глава литовської парламентської делегації у Північноатлантичній Асамблеї, заступник голови парламентської комісії зі закордонних справ, голова Молодіжного союзу праці та оглядач газети «Tiesa».
У 1993—1996 — Міністр оборони Литовської Республіки.
У 1997—2000 — Посол, голова представництва Литви в НАТО і Західноєвропейському союзі.
У 2000—2004 — міністр оборони Литовської Республіки.
У 2004—2005 — посол з особливих доручень МЗС Литви.
У 2005—2011 — постійний представник Литви в НАТО та Північноатлантичній раді.
З 2011 — посол з особливих доручень МЗС Литви, одночасно, з 13 вересня 2011 — консультант (на громадських засадах) Прем'єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса.
25 червня 2012 Президент Литовської Республіки підписала указ про його призначення Надзвичайним і Повноважним Послом Литви в Білорусі з 24 липня 2012. 7 грудня 2012 звільнений з посади.
7 грудня 2012 — 11 грудня 2020 — міністр закордонних справ Литви.
14 грудня 2013, у час Євромайдану, привіз як подарунок українцям, які стоять на Майдані Незалежності, теплі рукавички, виконані у національному литовському стилі. Особисто пішов роздавати рукавички людям, які стоять на Майдані Незалежності. Також під час перебування на Майдані зустрівся з лідером партії «Удар» Віталієм Кличком та лідером партії ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком[1].
Послідовно критикував режим Віктора Януковича за зраду європейського вектора розвитку та побиття учасників мирних демонстрацій.
4 квітня 2018 закликав Російську Федерацію звільнити утримуваного в Росії українського режисера Олега Сенцова[2]
- Командор ордена Хреста Вітіса (30 березня 2004)[3]
- Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса (3 лютого 2003)[4]
- Орден Трьох зірок 3 класу (Латвія, 12 березня 2001)[5];
- Орден Хреста землі Марії 2 класу (Естонія, 2 лютого 2005)[6];
- Президентський орден Сяйво (Грузія, 2011)[7].
Крім литовської, розмовляє англійською, російською і польською мовами.
Відомий своїм крилатим виразом англійською мовою:
|
Russians are the best piecekeepers in the world. They seize pieces of other countries and keep them.[8] | 
|
Дослівно: Росіяни — найкращі в сіті «миротворці». Вони захоплюють шматки інших країн і залишають собі. Гра слів: англ. peacekeepers — миротворці, англ. piecekeepers — збирачі шматків.
Одружений, має дві дочки.
- ↑ Голова МЗС Литви привіз в подарунок учасникам київського євромайдану теплі рукавички. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
- ↑ В МЗС Литви закликали Росію звільнити Сенцова [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // РБК—Україна, 04.06.2018
- ↑ Декрет Президента Литовской Республики от 30 марта 2004 года № 415 Информация на официальном сайте Президента Литвы [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.](лит.)
- ↑ Декрет Президента Литовской Республики от 3 февраля 2003 года № 2042 Информация на официальном сайте Президента Литвы [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.](лит.)
- ↑ Указ Президента Латвийской Республики от 12 марта 2001 года Список награждённых на сайте Президента Латвии [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
- ↑ Указ Президента Эстонской Республики от 2 февраля 2005 года № 775 Информация на сайте Президента Эстонии [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ В Грузии представителя Литвы в НАТО наградили орденом. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ Tweet of Anders Åslund/ Jan 8, 2022
- Біографія на сайті представництва Литви при НАТО [Архівовано 18 лютого 2013 у Archive.is] (англ.)
- Біографія на сайті Сейму Литовської республіки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (лит.)
- Біографія на сайті НАТО [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Перша Литовська республіка | Аугустінас Вольдемарас (1918-1920) • Юозас Пуріцкіс (1920-1921) • Петрас Клімас (1921) • Владас Юргутіс (1922) • Ернястас Галванаускас (1922-1924) • Вольдемарас Вітаутас Карнекіс (1924-1925) • Мечисловас Рейніс (1925-1926) • Ляонас Бістрас (1926) • Міколас Сляжявічус (1926) • Аугустінас Вольдемарас (1926-1929) • Юозас Тубяліс (1929) • Довас Заунюс (1929-1934) • Стасис Лозорайтіс (1934-1938) • Юозас Урбшис (1938-1940) • Вінцас Креве-Міцкявічюс (1940) |
|---|---|
| Литовська РСР | |
| Друга Литовська республіка | Альгірдас Саударгас (1990-1992) • Повілас Гіліс (1992-1996) • Альгірдас Саударгас (1996-2000) • Анатанас Валіоніс (2000-2006) • Пятрас Вайтєкунас (2006-2008) • Вігаудас Ушацькас (2008-2010) • Аудронюс Ажубаліс (2010-2012) • Лінас Антанас Лінкявічюс (2012-2020) • Ґабріелюс Ландсберґіс (2020-) |
- Народились 6 січня
- Народились 1961
- Уродженці Вільнюса
- Випускники Каунаського технологічного університету
- Командори ордена Хреста Витязя
- Командори ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
- Кавалери ордена Хреста землі Марії 2 класу
- Командори ордена трьох Зірок
- Кавалери ордена Пошани (Молдова)
- Кавалери ордена Досконалості
- Міністри закордонних справ Литви
- Міністри охорони краю Литви
- Члени Сейму Литви
- Посли Литви в НАТО
- Посли Литви в Білорусі
- Литовські журналісти