Лялинська волость
| Лялинська волость | ||||
| Центр | Лялинці | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 7437 (1885) | |||
| Населення | 4634 осіб (1885) | |||
| Густота | 57.1 осіб / км² | |||
Лялинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Лялинці.
Станом на 1885 рік складалася з 3 поселень, 7 сільських громад. Населення — 4634 осіб (2279 чоловічої статі та 2355 — жіночої), 745 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4520 | 2196 |
| Приватної власності | 2486 | 825 |
| Казенної власності | 363 | 10 |
| Іншої власності | 68 | 55 |
| Загалом | 7437 | 3086 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Лялинці — колишнє державне село при річці Річиця за 64 версти від повітового міста, 2800 осіб, 493 двори, православна церква, школа, постоялих будинок, 3 водяних і 19 вітряних млинів, базари по п'ятницях, 2 ярмарки на рік: 1 березня та 29 серпня.
- Гусине — колишнє власницьке село при річці Річиця, 1325 осіб, 178 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- 1900 року — селянин Іван Терентійович Півень[2];
- 1904 року — селянин П. Мовчан[3];
- 1907 року — селянин Єфрем Бородай[4];
- 1913 року — Нестор Власович Немчин[5];
- 1915 року — Данило Єлисейович Коваль[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Богушкова Слобідка • Велика Бурімка • Великі Канівці • Бубнів • Вереміївка • Гельмязів • Домантове • Драбів • Жовнин • Іркліїв • Кропивна • Ліпляве • Піщане | |
| Волості | ||
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Антипівка • Безпальче • Богдани • Богодухівка • Бубнівська Слобідка • Бузьки • Васютинці • Гусине • Деньги • Дмитрівка • Жорнокльови • Келеберда • Кліщинці • Коробівка • Красенівка • Крупське • Крутьки • Лихоліти • Лялинці • Мала Бурімка • Малі Канівці • Матвіївка • Мельники • Митьки • Мойсенці • Панське • Пищики • Підставки • Ревбинці • Скородистик • Хрестителеве • Чехівка | |