Любочки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Любочки
Любочки щетинисті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Любочки (Leontodon)
L.
Види

79

Синоніми

Asterothrix Cass.
Dens-leonis Ség.
Apargia Scop.
Thrincia Roth.
Virea Adans.
Antodon Neck.
Colobium Roth
Crenamon Raf.
Baldingeria F.W.Schmidt
Thrincia Roth
Microderis DC.
Hemilepis Schltdl.

Вікісховище: Leontodon

Лю́бочки (Leontodon) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae).

Латинська назва роду походить від дав.-гр. λέων («лев») і ὀδούς («зуб»).

Систематика

[ред. | ред. код]

У склад Leontodon донедавна включався підрід Oporinia, представники якого зараз виділені в самостійний рід Scorzoneroides[1][2] (у тому числі поширений в Україні вид любочки осінні, від якого рід Leontodon отримав свою українську назву).

Представники роду поширені здебільшого в помірних широтах північної півкулі. Ростуть на луках і в антропогенних ландшафтах, бур'яни.

Листя зібране в розетку, цільне чи перистонадрізане.

Суцвіття — кошик з жовтими чи жовтогарячими пелюстками. Обгортки кошиків черепичасті, з 1-3 рядів листків.

Плід — сім'янка з чубчиком з перистих волосків.

Використовування

[ред. | ред. код]

Насіння представників роду є важливим джерелом корму для деяких птахів[3].

Рослини роду Leontodon (а також спорідненого роду Scorzoneroides) багаті на гіпокретеноліди, унікальні сесквітерпенові лактони гваянового типу[4]. Окрім того, виявлені в них похідні фенольних сполук включають флавоноїди лютеолінового типу, а також деривативи кавової і хінної кислот, такі як хлорогенова кислота й цинарин. Вони містять також таку похідну кавової і винної кислоти, як цихоринова кислота[5][6].

У харчуванні

[ред. | ред. код]

На Криті рослину Leontodon tuberosus (місцеві назви грец. γλυκοβύζια, «гліковізія», γλυκοράδικα, «глікорадіка», βυζάκια, «візакія») використовують у місцевій кухні: коріння їдять сирим, а листя парять[7].

Салати готують з молодих розеткових листків, що не встигли огрубіти. Придатні для всіляких овочевих сумішей.[8]

Згідно з інформацією бази даних The Plant List (2013), рід включає 79 видів [9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rosabelle Samuel; Walter Gutermann; Tod F. Stuessy; Claudete F. Ruas; Hans-Walter Lack; Karin Tremetsberger; Salvador Talavera; Barbara Hermanowski; Friedrich Ehrendorfer (2006), Molecular phylogenetics reveals Leontodon (Asteraceae, Lactuceae) to be diphyletic, American Journal of Botany, 93: 1193—1205, doi:10.3732/ajb.93.8.1193, PMID 21642184
  2. Greuter, W.; Gutermann, W.; Talavera, S., A preliminary conspectus of Scorzoneroides (Compositae, Cichorieae) with validation of the required new names (PDF), Willdenowia, 36: 689—692, doi:10.3372/wi.36.36204, ISSN 0511-9618, архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2012 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. D. L. Buckingham; W. J. Peach (2005). The influence of livestock management on habitat quality for farmland birds. Animal Science. 81: 199—203. doi:10.1079/asc50700199. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 23 січня 2018.
  4. Zidorn, C. (2008). Sesquiterpene lactones and their precursors as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Phytochemistry. 69: 2270—2296. doi:10.1016/j.phytochem.2008.06.013. ISSN 0031-9422.
  5. Zidorn, C.; Stuppner, H. (2001). Evaluation of chemosystematic characters in the genus Leontodon. Taxon (IAPT, Vienna). 50: 115—133. doi:10.2307/1224515. ISSN 0040-0262.
  6. Sareedenchai, V.; Zidorn, C. (2010). Flavonoids as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Biochemical Systematics and Ecology (Amsterdam, The Netherlands). 38: 935—957. doi:10.1016/j.bse.2009.09.006. ISSN 0305-1978.
  7. Kleonikos G. Stavridakis; Κλεόνικος Γ. Σταυριδάκης (2006). Wild edible plants of Crete - Η Άγρια βρώσιμη χλωρίδα της Κρήτης. Rethymnon Crete. ISBN 960-631-179-1.
  8. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.41
  9. Leontodon. The Plant List. Version 1.1. 2013. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 4 жовтня 2016. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]