Лемешко Євген Пилипович
Євген Лемешко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Євген Пилипович Лемешко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 11 грудня 1930 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Миколаїв, Миколаївська область, Українська СРР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 2 червня 2016 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Греція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Євген Пилипович Лемешко (11 грудня 1930, Миколаїв, Українська РСР — 2 червня 2016,[2] Греція) — український радянський футболіст, воротар. Заслужений тренер України (1980). Тесть Олега Протасова.[3]
Почав займатися футболом у 15 років, коли в ремісничому училищі, де Лемешко навчався на коваля, організували футбольну команду. Уже через рік Лемешко потрапив в найкращу команду міста — «Суднобудівник» з Миколаєва.
З 1950 року виступав за «Динамо» (Київ), з яким став призером чемпіонату 1952, володарем кубку СРСР 1954 року, й у складі збірної УРСР — призером Спартакіади 1956. 1959 року перейшов до «Шахтаря» (Сталіно), де того ж року зазнав травми меніска. Так у 29 років через травму Євген Лемешко завершив кар'єру футболіста та почав кар'єру тренера.
Наприкінці 1960 року очолив хмельницьке «Динамо», з яким 1966 року став срібним призером чемпіонату УРСР, програвши у фіналі «Авангарду» з Жовтих Вод. 1966 року його запросили головним тренером у «Карпати» (Львів). 1967 року після сварки з керівництвом Лемешко залишив клуб та очолив чернігівську «Десну»[4]. 1968 року повернувся тренувати хмельницьке «Динамо». 1971 року Євген Лемешко очолив рідний для нього миколаївський «Суднобудівник» який виграв чемпіонат УРСР (друга ліга) 1974 року, втім програв перехідний турнір у першу лігу і залишив клуб.
1977 року його запросили до харківського «Металіста», який виступав у другій всесоюзній лізі. Через сезон Лемешко вивів команду до першої ліги. Чемпіон СРСР (перша ліга) 1981. Вже 1982 року «Металіст» під його керівництвом виступав у вищій лізі. Фіналіст Кубка СРСР 1983 року. Вінцем 12-річної роботи Євгена Лемешка у «Металісті» стало завоювання харківськими футболістами 28 травня 1988 року Кубка СРСР.
1989 року тренер залишив «Металіст» і очолив запорізьке «Торпедо», з яким 1990 року виграв першість України.
Євген Лемешко виховав велику кількість футболістів. Це — Юрій Сивуха, Юрій Тарасов, Ігор Кутепов і багато інших знаменитих футболістів.
В останні роки життя проживав біля доньки у Салоніках. Помер внаслідок інсульту.
Дружина загинула в авіакатастрофі в аеропорту Салонік 17 грудня 1997 року. Дочка Євгена Лемешка Наталія[3] — дружина одного з найрезультативніших форвардів радянського футболу Олега Протасова.
_1-1">б https://historygreatest.com/yevhen-lemeshko-ukrainian-football-coach-died-at-85- Стригун Ю. Євген Лемешко помер після інсульту // Газета по-українськи. — 2016. — 7 черв. — С. 21 (Некрологи)
- Євгенові Лемешку — 80!
- Євгену Лемешку виповнилось вісімдесят! [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Коваль Металу (рос.)
- Легендарний Головний тренер Харківського «Металіста» — Лемешко Євген Пилипович [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лемешко всього на п'ять років молодший від «Металіста» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лемешко Євген Пилипович як тренер [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)