Перейти до вмісту

Лема Пуанкаре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лема Пуанкаре — одне з найважливіших тверджень теорії диференціальних форм, що має важливі застосування в математичному аналізі, диференціальній геометрії, теорії груп Лі, а також інших розділах математики і фізики. Лема названа на честь французького математика Анрі Пуанкаре.

Твердження

[ред. | ред. код]

Нехай відкрита стягувана множина, позначатиме зовнішнє диференціювання на множині диференціальних форм визначених на Тоді когомологічні групи де Рама рівні:

Тобто для кожна замкнута диференціальна k-форма є точною.

Важливим наслідком леми є факт, що на довільному гладкому многовиді довільна замкнута диференціальна форма є локально точною.

Доведення

[ред. | ред. код]

Доведення буде подано для часткового випадку зірчатих щодо початку координат областей (цього достатньо, зокрема, для доведення локальної точності замкнутих диференціальних форм).

Для доведення очевидно достатньо побудувати такі лінійні оператори для яких виконуються рівності

Оскільки дані оператори будуть лінійними достатньо визначити їх на диференціальних формах виду

Для такої диференціальної k-форми означимо

де

Неважко переконатися, що

Тепер для обчислюємо

З іншої сторони маємо

З цих двох виразів отримуємо зрештою

Продовжуючи лінійно визначені оператори маємо що завершує доведення.

Література

[ред. | ред. код]
  • do Carmo M. Differential Forms and Applications. — Springer Verlag, 1994. — ISBN 978-3540576181.
  • Singer I., Thorpe J. A. Lecture Notes on Elementary Geometry and Topology. — Springer, 1967. — ISBN 0-387-90202-3.