Перейти до вмісту

Кістень Катерина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кистень.
Катерина Кістень
Катерина Кістень (2018)
Катерина Кістень (2018)
Катерина Кістень (2018)
Ім'я при народженніКатерина Володимирівна Кістень
Народилася29 грудня 1979(1979-12-29) (44 роки)
Київ
Національністьукраїнка
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьакторка
Alma materКиївський національний університет театру, кіно i телебаченняiменi I. К. Карпенка-Карого (2003)
Роки діяльності1992 — дотепер
IMDbID 3558580
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
CMNS: Катерина Кістень у Вікісховищі

Катерина Володимирівна Кістень (нар. 29 грудня 1979(19791229), Київ) — українська акторка театру і кіно, телеведуча. Заслужена артистка України (2017)[1]. Кавалерка Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня (2021)[2]. Дворазова володарка премії «Київська пектораль» (2013 — за роль Княгині у виставі «Святої ночі», 2018 — за роль жінки у виставі «Двоє бідних румунів, що розмовляють польською») та лауреатка «Премії імені Марії Заньковецької» Ніжинського міжнародного театрального фестивалю (2017 — за роль Анни у виставі «Украдене щастя»)[3].

За роль Насті Єрмакової у відомому серіалі «Коли ми вдома» отримала телевізійну премію «Телезірка» (2015). Також протягом своєї кар'єри була тричі номінована на «Телетріумф» (2011, 2015, 2016).

У 2019 році дебютувала як ведуча телевізійного проєкту «Мости Мистецтва»[4].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася 29 грудня 1979 року в Києві. З 1983 до 1995 професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».

З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.

З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова. Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь у конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.

2003 року закінчила Київський університет театру, кіно і телебачення (курс Рушковського).

Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно. З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Одна з перших ролей — подруга головної героїні Оля в серіалі «Завтра буде завтра» (2003). У серіалі «Братство» (2005) — Олександра Білозерська — українська письменниця. Першу велику роль — наречену Настю — зіграла в новорічному мюзиклі «Кольє для снігової баби» (2007).

У комедійному серіалі «Таксі» (2011—2013) грає головну роль — таксистки Олени. 2011 року за цю роль номінована на премію «Телезірка» («Улюблена акторка»[5]). Того ж року зіграла в телесеріалі «Здрастуйте, мамо!», за яку вперше була номінована на головну телевізійну премію «Телетріумф».

У шостому сезоні серіалу «Свати» Катерина Кістень зіграла Світлану Молчанову (Загревську), матір Жеки. У драматичному серіалі «Швидка допомога» її персонажкою була сестра Сербіна.

У 2014—2018 роках акторка грала в скетчкомі «Коли ми вдома», який із другого сезону перетворився в повноцінний серіал. За роль сімейної психологині Насті Єрмакової 2015 року отримала першу премію «Телезірка», а також другу та третю номінації на телевізійну премію «Телетріумф» (2015, 2016)[6][7][8]. Восени 2017 року вийшов восьмий сезон музичного талант-шоу «X-Фактор», в якому Кістень брала участь.[9]

2019 — стала ведучою телешоу «Мости мистецтва», в якому вирушила в подорож Литвою.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Телепроєкти

[ред. | ред. код]
Рік Проєкт Роль
2017 «X-Фактор» Учасниця
2019 «Мости Мистецтва» Ведуча

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Проєкт Роль
2004 Залізна сотня Ксеня
2012 Ржевський проти Наполеона косметологиня
2013 Параджанов адміністраторка
2015 Хай завжди буде сонце
2016 Близькі люди дружина Андрія
2017 Сара пані Стефа, хозяйка Сари
2018 СОТКА Галина Петрівна
2019 Рушковці. Шлях майстра камео
2020 Толока дружина Івана Ярошенка
2022 Любов і блогери

Телесеріали

[ред. | ред. код]
Рік Проєкт Роль
1992-1997 Тарас Шевченко. Заповіт Аліна Крагельська
2002 Критичний стан Варвара
2003 Завтра буде завтра Оля
2005 Братство Олександра Білозерська
2005 Повернення Мухтара-2 Маша (48-ма серія)
2005 Побічні докази епізод
2005 Сумасбродка епізод
2006 А життя продовжується Ліка
2006 Повернення Мухтара-3 Віра (43-тя, 74-та серії)
2006 Дідусь моєї мрії-2 Людмила
2006 Божевільний будинок Марина, продавчиня у магазині
2006 Танго кохання дівчина в дамській кімнаті
2006 Про це краще не знати приватна детективка
2006-2007 Янгол-охоронець коханка Григорія
2007 Кольє для снігової баби Настя
2007 Колишня Ліза
2007 Надія як свідоцтво життя Зінаїда
2007 Свої діти лікарка у дитячому будинку
2007 Серцю не накажеш епізод
2007 Убити змія Алла
2008 Дорогі діти Світлана, колишня дружина боцмана
2008 Донечко моя
2008 Як знайти ідеал епізод
2008 Загін продавчиня
2008 Тринадцять місяців секретарка суду
2009 Блудні діти Надя, секретарка Лідії
2009 Доярка з Хацапетовки. Виклик долі жінка в літаку
2009 Її серце Зіна
2009 Правила угону свідок на весіллі
2009 При загадкових обставинах Зіна, медсестра
2009 Чорта з два Лариса
2010 Брат за брата Марія, дружина Сидорова
2010 Віра, Надія, Любов Анна, рідна мати Васі
2010 Повернення Мухтара-6 Ольга, директор бутику (58-ма серія)
2010 Якби я тебе кохав Зоя, сусідка Тані
2010 Тільки кохання Лариса
2011 Байки Мітяя ведуча теледебатів
2011-2012 Я прийду сама Олена, дизайнерка
2011 Я тебе ніколи не забуду Ядвіга, дружина Степана
2011 Лють Віра
2011 Ялта-45 Марина, конвоїрка
2011 Терміново шукаю чоловіка адміністраторка у готелі
2011 Павутинка бабиного літа Тома
2011 Ластівчине гніздо секретарка
2011 Здраствуй, мамо! Альбіна
2011 Доярка з Хацапетовки-3 Валерія Капралова
2011 Дід медсестра
2011 Весна у грудні Ірина Іванівна Крайнева
2011 Балада про бомбера Зіна
2011-2013 Таксі Олена, дизайнерка
2012 Генеральська невістка Ольга, сусідка Павла
2012 Джамайка Нінка Тиха, зечка
2012 Шлях у порожнечу Щепкіна, зечка
2012 Це мій собака офіціантка
2012 Особисте життя слідчого Савельєва Олена Степанівна Вурдова
2012 Мамочко моя Катерина, співмешканка Петра
2012 Батьківський інстинкт Ірка, подруга Олени
2013 Свати 6 Світлана Молчанова (Загревська), мати Жеки
2013 Бідна Liz Люся, продавчиня
2013 Жіночий лікар-2 Кіра Євдокимова
2013 Пастка Анна Миколаївна Воронцова
2013 Мій тато льотчик епізод
2013 Вбити двічі Єлизавета Вєрьовкіна (Вєрьовка)
2013 Піти, щоб залишитися Варвара
2014 Шукаю дружину з дитиною Кондратьєва
2014 Лабіринти долі
2014 Особиста справа Ірина Вахмістрова
2014 Небезпечне кохання Інна, власниця художньої галереї
2014 Швидка допомога Світлана, сестра Сербіна
2014-2022 Коли ми вдома Анастасія Єрмакова
2015 Два плюс два психологиня
2015-2019 Слуга народу Світлана Петрівна Сахно
2016 На лінії життя епізод
2016 Родичі Катерина
2016 «Найкращий» тиждень мого життя тітка Рая
2016 Суббота Тамара, подруга Арини
2016 Команда Льоля
2016 Новий Рік з СТБ Людмила, сусідка Констянтина Меладзе
2016 Диво за розкладом Люся Дробишева
2017 Зустрічна смуга
2017 Догори дриґом сусідка Олі
2017 Субота Тамара, колега Аріни
2018 Рідна кров Дар'я Спиридонова
2019 Таємне кохання Вікторія «Вітьок» Руднєва, зечка
2019 У неділю зранку зілля копала Тетяна
2019 Таємниця Марії Віра Павлівна
2019 Місто закоханих тітонька Варвара
2019-2021 Папік Інеса
2019 Утрачені спогади Тамара
2020 Рідня Ангеліна Веніамінівна
2020-2021 Батько рулить Оксана
2021 Моя улюблена Страшко Євгенія Леоненко
2021 Дитина з гарантією Ірина Петрівна
2024 Моя війна і я

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
Київський академічний театр на Печерську
Київський національний академічний Молодий театр
Театральне агентство «Те-Арт»
  • 2017 — «Хаос. Жінки на межі нервового зриву»; реж. Максим Голенко — Юлія
  • 2018 — «Про що мовчать жінки»; реж. Влада Білозоренко — Місіс Олдрідж
  • 2019 — «Любов не за сценарієм»; реж. Артур Артименьєв — Джейн
  • 2019 — «Дівич-вечір»; реж. Тихон Тихомиров — Клер
  • 2020 — «Тільки твоя» Влади Ольховської; реж. Жанна Борусевич — Люба
Різні театри

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З початку 2016 року Катерина перебуває в стосунках із Ростиславом Вишневим, який займається дизайном і рекламою[12].

Нагороди й номінації

[ред. | ред. код]
Рік Категорія Робота Результат
«Київська пектораль»
2010 Найкраще виконання жіночої ролі першого / другого плану Довершений Чарлі Номінація
2011 Найкраще виконання жіночої ролі Щастя Номінація
2013 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Святої ночі Перемога
2018 Двоє бідних румунів, що розмовляють польською Перемога
«Телетріумф»
2011 Акторка телевізійного фільму / серіалу Здрастуй, мамо! Номінація
2015 Коли ми вдома Номінація
2016 Номінація
«Телезірка»
2011 Улюблена акторка Таксі Номінація
2015 Актори, що нас дивували Коли ми вдома Перемога
Міжнародний театральний фестиваль у Ніжині
2017 Премія імені Марії Заньковецької за найкращу жіночу роль Украдене щастя Перемога
Міжнародний театральний фестиваль «В кругу семьи» (Росія)
2013 Диплом за сценічну дотепність Дюймовочка Перемога
«Бронек»
2009 Найкраща акторська гра Розпусник Перемога
Національна премія «Людина року»
2014 Митець року Номінація
2016 Нова генерація Номінація
«Viva! Найкрасивіші»
2017 Найкрасивіша жінка України Номінація
2018 Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №168/2017 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №465/2021 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 12 вересня 2021.
  3. ↑ Катерина Кістень - найкраща акторка фестивалю у Ніжині — Офіційний сайт Київського академічного Молодого театру. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  4. ↑ Катерина Кістень: анонс фільму "Мости Мистецтва" 2019.
  5. ↑ Народна премія «Телезірка»: підтримаймо номінантів каналу ICTV. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  6. ↑ Проєкти СТБ перемогли відразу в трьох номінаціях Народної премії «Телезірка». Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  7. ↑ Лауреати і номінанти 2015 року. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  8. ↑ Оголошено номінантів Національної телевізійної премії Телетріумф 2016. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2018.
  9. ↑ Х-фактор 8 сезон 9 выпуск онлайн: без права на ошибку в первом тренировочном лагере. beztabu.net (російською) . 2017-10-28. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  10. ↑  Музично-поетичний перформенс «ЯR». Режисер Олег Ліпцин на YouTube
  11. ↑ Фаїна ВАУЛІНА (03 січня 2022). Десять найочікуваніших київських театральних прем’єр 2022 року (ua) . «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
  12. ↑ Зірка серіалів Катерина Кістень вперше показала свого коханого. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кістень_Катерина_Володимирівна&oldid=43913533