Кірово (Якутія)
| село Кірово | |
|---|---|
| Кирово | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Республіка Саха |
| Муніципальний район | Вілюйський улус |
| Поселення | Хагинський наслег |
| Код ЗКАТУ: | 98218858001 |
| Код ЗКТМО: | 98618458101 |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 405 |
| Поштовий індекс | 678224 |
| Географічні координати: | 64°32′44″ пн. ш. 122°14′35″ сх. д. / 64.5456° пн. ш. 122.243° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK 6 (UTC 9) |
| Мапа | |
  Кірово  Кірово | |
|
| |
Кірово (рос. Кирово) — село у Вілюйському улусі Республіки Сахи Російської Федерації.
Населення становить 405 осіб. Належить до муніципального утворення Хагинський наслег.
Згідно з легендою, у 17 столітті жив богатир на прізвисько «Хагин Боотур» (що означає Товстий богатир або буквально захисник). За легендою, наслег названий на його честь. У цій місцевості також воювали якути з евенами, евенками, тунгусами. Острів на ім'я «Одинока дитина» (Тулаайах ого), де археологи знайшли безліч доказів війни якутів з арктичними народами. Події на цьому острові висвітлюються в романі «Тулаайах ого».
Згідно із законом від 30 листопада 2004 року органом місцевого самоврядування є Хагинський наслег[1].
| 2002[2] | 2010[3] | 2012[4] | 2013[5] | 2014[6] | 2015[7] | 2016[8] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 388 | ↗424 | ↘419 | ↘417 | ↘408 | ↗413 | ↘410 |
| 2017[9] | 2018[10] | |||||
| ↘406 | ↘405 |
100
200
300
400
500
2013
2018
- ↑ Закон Республики Саха (Якутия) от 30 ноября 2004 года N 173-З N 353-III «Об установлении границ и о наделении статусом городского и сельского поселений муниципальных образований Республики Саха (Якутия)». Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Численность городского и сельского населения Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу (xls) за 28 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Якутия. Таб. 5. Численность населения по районам, городским и сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Якутії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |