Кіровоградська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіровоградська область
Герб Кіровоградської області Прапор Кіровоградської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Кіровоградщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939
Код КАТОТТГ: UA35000000000016081
Населення: 912 503
Площа: 24588 км²
Густота населення: 36,7 осіб/км²
Телефонні коди: 380-52
Обласний центр: Кропивницький
Райони: 4
Громади: 39
Міста: 12
Райони в містах: 2
Селища: 46
Села: 991
Номери автомобілів: BA, HA
Інтернет-домени: kirovograd.ua; kr.ua
Мапа області
Обласна влада
Рада: Кіровоградська обласна рада
Голова ради: Дрозд Юрій Васильович
Голова ОДА: Райкович Андрій Павлович
Вебсторінка: Кіровоградська ОДА Кіровоградська облрада
Адреса: 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1, Будинок Рад
Мапа
Мапа
Кіровоградська область у Вікісховищі

Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — місто Кропивницький.

Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області (за винятком селища Власівка) розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований поблизу Добровеличківки.

Географія

[ред. | ред. код]

Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.

На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти

[ред. | ред. код]

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських ґрунтів.

За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.

Гідрографія

[ред. | ред. код]

Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.

Міст через Інгул у Кропивницькому

Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно[1]) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат: помірно-континентальний, помірно-теплий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня 21 — 22 °C, січня —2 — 5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Природно-рекреаційний потенціал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рекреаційні ресурси Кіровоградської області

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Корисні копалини Кіровоградської області

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Флора

[ред. | ред. код]

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають[2]:

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Кіровоградської області
Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі Кременчук — Кропивницький. Олександрійський район
Кіровоградщина як західна частина Запорожжя 18 ст.

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[3]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова[4].

Один з унікальних верстових стовпів якими козаки позначали свою територію (знайдений у селі Мошорине)

Назва

[ред. | ред. код]

У зв'язку з перейменуванням м. Кіровоград на Кропивницький 2018 р через декомунізацію в Україні у Верховну Раду було внесено законопроєкт про перейменування області на Кропивницьку, який був схвалений. 5 лютого 2019 р. Конституційний суд затвердив рішення Верховної радияке?[5]. Місцева облрада підтримала пропозицію про перейменування в березні 2021 року, однак відтоді вона застопорилася у Верховній Раді.[6][7]

Адміністративно-територіальний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Кіровоградської області
Адміністративно-територіальний устрій області

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Кропивницький.

У складі області:

  • районів — 4[8];
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1030, в тому числі:
    • міського типу — 39, в тому числі:
      • міст — 12, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 8;
      • селищ міського типу — 27;
    • сільського типу — 991, в тому числі:
      • сіл — 973;
      • селищ — 18.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 21;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 12;
  • селищних рад — 27;
  • сільських рад — 376.

Райони

[ред. | ред. код]
№ Назва Адміністративний центр Адміністративний устрій
1 Голованівський смт Голованівськ Адм. устрій
2 Кропивницький м. Кропивницький Адм. устрій
3 Новоукраїнський м. Новоукраїнка Адм. устрій
4 Олександрійський м. Олександрія Адм. устрій

Міста обласного значення

[ред. | ред. код]

Райони у містах

[ред. | ред. код]
№ Район Входження
1 Фортечний м. Кропивницький
2 Подільський м. Кропивницький

Населення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Населення Кіровоградської області

Населення області на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.

За даними на 1 липня 2021 року — 912,5 тис. чол.

Національний склад

[ред. | ред. код]
Докладніше: Населення Кіровоградської області #Національний склад

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік[9]:

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 014 616 90,13
2 Росіяни 83 929 7,46
3 Молдовани 8 274 0,74
4 Білоруси 5 550 0,49
5 Вірмени 2 994 0,27
6 Болгари 2 205 0,2
7 Євреї 1 066 0,09
8 Цигани 926 0,08
9 Азербайджанці 793 0,07
10 Поляки 556 0,04
11 Інші 4 795 0,43
Разом: 1 125 704 100,0

Мова

[ред. | ред. код]
Докладніше: Населення Кіровоградської області #Мовний склад

Рідна мова населення області за результатами переписів, %[10][11][12][13]

1959 1970 1989 2001
українська 86,9 87,4 83,3 88,9
російська 10,7 11,4 15,1 10,0
інша 2,4 1,2 1,6 1,1

Опитування

[ред. | ред. код]

27 жовтня 2023 року, у День української писемності та мови, під час другого засідання Консультативної ради з питань розвитку та функціонування української мови[14] були презентовані результати соціологічного дослідження "Мова (не) на часі?", яке тривало в Кіровоградській області з 12 до 22 жовтня 2023 року й у якому взяли участь 3768 жителів області. 96,7 % опитаних заявили, що вважають українську мову рідною, 2,6 % — що вважають такою російську. Українською в побуті розмовляли 66,4 % респондентів, суржиком — 29,4 %, російською — 3,4 %. Про перевагу української у своєму середовищі сказали 63,5 % опитаних, про перевагу суржику — 32,9 %, про перевагу російської — 3,2 %. 96,3 % респондентів заявили, що вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України. Окрім цього, результати опитування виявили, де в суспільстві переважають порушення мовного законодавства: 52 % респондентів вказали, що часто зустрічаються з ситуацією порушення використання української мови як державної у сфері обслуговування, 42,8 % — що книг та друкованих видань українською мовою у бібліотеках або у вільному продажу недостатньо, 25,7 %  — що бачили порушення у сфері телебачення, радіомовлення, ЗМІ та рекламі. На запитання «Які існують бар'єри на шляху переходу з російської на українську мову?» 36,6 % відповіли «Відсутність розуміння важливості спілкування українською», 28,6 % — «Споживання російськомовного контенту», 24 % — «Відсутність мотивації і бажання вивчати українську», 23,2 % — «Сім'я/родина спілкується російською», 15,3 % — «Відсутність українськомовного оточення». Водночас 34,9 % заявили, що бар'єрів на шляху переходу з російської на українську немає. На запитання «Які заходи потрібно запровадити задля збільшення використання української мови в суспільстві?» 42,3 % відповіли «Посилення відповідальності за порушення мовного закону», 32,8 % — «Тренінги, онлайн-курси з вивчення української мови», 31,7 % — «Видання та поповнення бібліотек українськими книжками», 26,2 % — «Культурно-мистецькі (концерти, вистави тощо)», 26,1 % — «Освітні телепрограми». 21,7 % респондентів заявили, що достатньо заходів впроваджено. Щоб посилити позиції української мови, члени ради рекомендували людям насамперед створити українськомовне оточення, для цього:

  • налаштувати гаджети українською мовою;
  • слухати українську музику й дивитися фільми українською;
  • спілкуватися державною мовою;
  • бути активними у заходах, пов’язаних з українськими традиціями, фольклором, культурою;
  • збільшувати свій словниковий запас — читати українськомовну літературу[15][16].

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату[17][18]
Кропивницький ▼228 630 Смоліне ▼9637
Олександрія ▼80 397 Помічна ▬9033
Світловодськ ▼45 076 Олександрівка ▼8668
Знам'янка ▼22 770 Нове ▼8545
Долинська ▼19 037 Власівка ▬7669
Новоукраїнка ▼16 858 Петрове ▼7224
Гайворон ▼14 658 Нова Прага ▼6668
Новомиргород ▼11 238 Новоархангельськ ▼6192
Бобринець ▼10 846 Благовіщенське ▬6053
Мала Виска ▼10 530

Злочинність

[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 106,1 злочинів, з них 41,4 тяжких та особливо тяжких.[19]

Обласна влада

[ред. | ред. код]

Керівники Кіровоградщини

[ред. | ред. код]

Голови облвиконкому:

Голови ОДА:

Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У:

Перші Секретарі обласного комітету КПУ:

Голови Обласної Ради народних депутатів:

Економіка

[ред. | ред. код]

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною. На території Кіровоградської області розміщені об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу.

У структурі валового випуску продукції займають:

  • сільське господарство — 32,1 %
  • промисловість — 28,1 %
  • транспорт і зв'язок — 11,6 %
  • житлово-комунальне господарство — 5,1 %
  • інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %

Промисловість

[ред. | ред. код]
Докладніше: Промисловість Кіровоградської області

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем

Транспорт і зв'язок

[ред. | ред. код]

Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кропивницький із великими містами України.

Соціально-гуманітарна сфера

[ред. | ред. код]

Освіта і наука

[ред. | ред. код]

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 200 осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких —  це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Наука та освіта Кіровоградщини [Архівовано 20 лютого 2007 у Wayback Machine.], список сайтів

Вищі навчальні заклади області

[ред. | ред. код]
Державні
[ред. | ред. код]
Недержавні
[ред. | ред. код]

Культура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Культура Кіровоградської області

Культура та мистецтво Кіровоградщини [Архівовано 20 лютого 2007 у Wayback Machine.], список сайтів

Релігія

[ред. | ред. код]
Кафедральний собор Різдва Богородиці в Кропивницькому

Основною релігійною конфесією на території області є християнство, що з'явилося тут, імовірно, ще в часи Київської Русі.

Православ'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Православ'я на Кіровоградщині

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно закріпили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була зведена фортеця святої Єлисавети. В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції, Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священників і єпископів. У 1942–1944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Станом на 1 січня 2009 року в області Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителі, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації — 3 громади і 3 священнослужителя[25].

Протестантизм

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2009 року в області були найпоширеніші такі протестантські організації:

Католицизм

[ред. | ред. код]

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви[25].

Інші релігії

[ред. | ред. код]

В області діють громади й інших релігій: юдейські, мусульманські тощо.

Туризм

[ред. | ред. код]
Покровська церква у Кропивницькому
Вознесенська церква у Бобринці

Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), сприятливому клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.

Станом на 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859[26]

Найцікавіші об'єкти туризму:

  • Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
  • Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
  • Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
  • Свято-Покровська церква 1849 р.;
  • Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
  • Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
  • Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
  • Краєзнавчий музей в обласному центрі  — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
  • Синагога в обласному центрі XIX ст.;
  • Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
  • Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
  • Театр XIX ст. в обласному центрі;
  • Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
  • Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
  • Онуфріївський парк XVIII ст.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В області народились

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Кіровоградська область
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
voy: Кіровоградська область у Вікімандрах?
CMNS: Кіровоградська область у Вікісховищі?

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Дерева Кропивницького та області (рос.)
  3. ↑ Верменич Я. В. Кіровоградська область [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 331. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  4. ↑ Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер — човен [Архівовано 9 березня 2014 у Wayback Machine.] // «Вечірня газета», 2004
  5. ↑ https://promin.cv.ua/2019/02/06/kirovohradsku-oblast-pereimenuvaly-u-kropyvnytsku.html
  6. ↑ Купюр, Без (22 квітня 2021). Верховна Рада відреагувала на звернення про перейменування Кіровоградщини формально | Без Купюр - Новини Кропивницького і Кіровоградщини. Без Купюр (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  7. ↑ Кіровоградська облрада закликала Верховну Раду пришвидшити перейменування області. hromadske.ua (укр.). 21 вересня 2022. Процитовано 4 лютого 2023.
  8. ↑ Нові райони: карти склад
  9. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.
  10. ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
  11. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  12. ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  13. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
  14. ↑ https://persha.kr.ua/news/life/235626-na-kirovogradshhyni-stvoryuyut-konsultatyvnu-radu-z-pytan-rozvytku-ukrayinskoyi-movy/
  15. ↑ Волошаненко, Вікторія (27 жовтня 2023). Ставлення до української змінилося. Дані опитування щодо мови на Кіровоградщини. Суспільне. Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  16. ↑ https://kr-rada.gov.ua/news/kropivnichan-zaproshuyut-podilitisya-svoyu-dumkoyu-shodo-movnogo-pitannya.html
  17. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  18. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року
  19. ↑ МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  20. ↑ Згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2009 року № 757, з 22 вересня Мовчан Володимир Петрович приступив до виконання повноважень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
  21. ↑ ЯНУКОВИЧ ПРИЗНАЧИВ ГУБЕРНАТОРАМИ СУХОГО ТА ЧМИРЯ. Українська правда. 6 квітня 2010. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 4 червня 2021.
  22. ↑ Указ Президента України № 12/2013 «Про призначення А.Ніколаєнка головою Кіровоградської обласної державної адміністрації». Президент України. 2013. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 19 лютого 2023.
  23. ↑ Указ Президента України №836/2019 «Про призначення А.Балоня головою Кіровоградської обласної державної адміністрації». Президент України. 8 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
  24. ↑ Указ президента України № 361/2020 Про призначення А.Назаренка головою Кіровоградської обласної державної адміністрації, 27 серпня 2020 р.
  25. ↑ а б в Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року [Архівовано 25 березня 2010 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 25 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Архітектурне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-263-6.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Декоративно - ужиткове мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. Б.П. Куманський, Н.В. Деміхова, І.Л. Солуянова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-264-3.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Музичне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. О.І. Полячок, М.В. Долгіх]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-262-9.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Образотворче мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-265-0.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Театральне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.П. Шурапов, С.А. Ушакова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-267-4.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Хореографічне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.Ф. Похиленко]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-261-2.
  • Легка атлетика Кіровоградщини : до 100-річчя легкої атлетики на Кіровоградщині / О. П. Березан, І. О. Шостак. – Кіровоград : Рекламне агентство РіК-Медіа, 2015. – 295 с. – ISBN 966-2294-39-2.
  • Малі міста України. Кіровоградська область : бібліогр. покажч. [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. - Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2016. - 127 с. : іл.
  • Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
  • Матівос Юрій Миколайович, Сандул Валентин Олексійович. Туристські маршрути Кіровоградшини. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 23 000 прим.
  • Рекреаційно-туристські ресурси Кіровоградської області / О. Колотуха ; Кіровоград. облдержадмін., Комун. закл. "Кіровоград. обл. центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів. молоді". — Кропивницький : [б. в.], 2016. — 144 с. : іл., табл., картосхеми — ISBN 978-966-97630-0-6
  • Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Черкаська область Черкаська область Полтавська область Полтавська область
Вінницька область Вінницька область Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Одеська область Одеська область Миколаївська область Миколаївська область
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіровоградська_область&oldid=43684944