Кушнір Павло Михайлович
| Кушнір Павло Михайлович | |
|---|---|
| рос. Павел Михайлович Кушнир | |
| Народився | 19 вересня 1984 Тамбов, РРФСР, СРСР |
| Помер | 27 липня 2024_—_2024. Біробіджан, Єврейська автономна область, Росія[[:fr:s:Le_Canard_enchaîné|Le_Canard_enchaîné]] ·голодування_—_2024. |
| Країна |  Росія |
| Діяльність | піаніст, активіст, письменник, дисидент |
| Alma mater | Тамбовский музичний інститут імені С. В. Рахманіноваd (2002) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (2007) |
| Знання мов | російська |
Кушнір Павло Михайлович (рос. Кушнир, Павел Михайлович; нар. 19 вересня 1984, Тамбов, РРФСР, СРСР — пом. 27 липня 2024, Біробіджан, Єврейська автономна область, Росія) — російський політичний активіст, піаніст[6], письменник[6]. Перший в історії Російської Федерації[7] політв'язень, що загинув внаслідок голодування[8].
Павло Кушнір народився у Тамбові 19 вересня 1984 року. Батько — музикант та викладач дитячої музичної школи Михайло Борисович Кушнір (1945—2020)[9]. Мати — музикознавець-теоретик Ірина Михайлівна Левіна (нар. 1944)[10][8]; також Павло мав старшого брата[11]. З раннього дитинства Павло грав на піаніно, навчався у Тамбові у музичній школі у Тетяни Мкртичової. У віці 17 років Кушнір повністю зіграв цикл із 24 прелюдій та фуг композитора Дмитра Шостаковича[10].
У 2002 році закінчив Тамбовське музичне училище імені С. В. Рахманінова[ru] та вступив до Московської консерваторії імені П. І. Чайковського, до класу педагога та піаніста, народного артиста СРСР Віктора Мержанова. Закінчив консерваторію в 2007 році[12][13].
Працював концертмейстером у ТОДБОУ ВО «Тамбовський державний музично-педагогічний інститут імені С. В. Рахманінова[ru]»[14][15][16]. Після консерваторії поїхав на 2 роки до Єкатеринбурга, після цього сім років працював у філармонії в Курську, три роки — у філармонії Кургана[10]. 2023 року Кушнір став солістом Біробіджанської обласної філармонії[ru][13].
Записав цикл із 24 прелюдій Рахманінова. Музикознавець Михайло Казінік високо оцінив це виконання, зазначивши, що «він зробив цикл, він показав розвиток ідей Рахманінова і очистив від усіх нашарувань, від будь-яких естрадностей — він зробив це кришталево»[17][8]. Для ГТРК «Біра[ru]» записав цикл із 51 передачі «Мазурки по середах», де автор докладно розбирає всі мазурки Шопена[18][19].
Павло Кушнір займався громадянським активізмом: брав участь у протестах на Болотній площі, пікетах проти війни на Донбасі та анексії Криму, займався розклеюванням антивоєнних листівок після російського вторгнення в Україну[20][21][22].
9 травня 2023 року Кушнір оголосив своє перше голодування проти вторгнення Росії в Україну і тримав його протягом 20 днів. Наступне голодування тривалістю 100 днів він тримав до березня 2024[23].
Вів канал на YouTube, де з листопада 2022 року опублікував чотири ролики, в яких у поетичній формі критикував політику влади РФ, ухвалені закони та вторгнення в Україну. В останньому ролику Кушнір міркував про різанину в Бучі, називаючи її «ганьбою нашої Батьківщини» і закликавши чинити опір режиму та війні, а також до звільнення всіх політичних в'язнів[10]. За весь час існування каналу, створеного у 2011 році, на нього підписалося п'ять осіб[20][24].
Павло Кушнір любив читати книги Курта Воннеґута і написав антивоєнний роман «Російська нарізка», опублікований у 2014 році[10] і посмертно перевиданий у Німеччині у 2024 році[25]. Колажний, написаний шляхом нарізок[en] роман на матеріалі особистих щоденників, «Фауста», щоденника Анни Франк та 14 романів про Другу світову войну[6]. За словами[26] видавця Дмитра Волчека, що випускає авангардну літературу російською мовою з середини 1980-х, «значна частина роману — це його щоденник, що йде назад, що ніби тікає від подій 2014 року [на сході України], які шокували автора. і які він порівнює з приходом гігантської свині»[9]. Поетеса і прозаїк Ольга Седакова у своєму фейсбуці написала[27], що не читала такої талановитої прози російською з часів роману Венедикта Єрофєєва[ru] «Москва — Пєтушки»: "Є просто незабутні образи, є напрочуд точно названі речі, і головне — є РИТМ, якого вигадати не вийде "[9]. Єдиний опублікований твір Кушніра також оцінив[28] філолог і лінгвіст Іван Соколов: «Вражаючий твір — справжнє панно, нескінченний хорал, у якому сходяться міріади голосів пам'яті»[9].
Також Кушнір написав роман «Ноель», присвячений німецькому ліворадикальному угрупованню «Фракція Червоної Армії», за словами автора, у романі використовується лексика 67 мов та нарізки зі 117 творів «авторів усіх часів та народів»[10].
Кушніра заарештували у травні 2024 року у справі про публічні заклики до здійснення терористичної діяльності. Загинув у віці 39 років у СІЗО Біробіджана 27 липня 2024 року внаслідок п'ятиденного «сухого» голодування[29][13][30]. Прощання пройшло у Біробіджані 8 серпня[18]. На тілі було виявлено сліди побоїв[31][29]. Друзі загиблого хотіли провести незалежну експертизу тіла, щоб встановити справжню причину смерті, проте мати піаніста Ірина Левіна наполягала на негайній кремації[29].
Головний прес-секретар ЄС із закордонних справ і політики безпеки Петер Стано заявив, що загибель Кушніра нагадує «про репресії, що продовжуються, з боку Кремля. ЄС закликає Росію дотримуватися Конституції, звільнити всіх в'язнів совісті та припинити репресії проти антивоєнних протестувальників»[32][33][34].
- Павел Кушнир. Русская нарезка / редактор Евгения Жмурко. — Дюссельдорф : ZA-ZA Verlag, 2014. — С. 235. — ISBN 978-1-326-07822-5. (рос.)
- — 2-е изд. — Berlin : ISIA Media Verlag, 2024. — С. 288. — ISBN 9783689599072. (рос.)
- Иван Соколов. Ему была известна тайна : [рос.] // Radio Echo GmbH. — 2024. — 4 серпня. (рос.)
- Павло Кушнір за роялем на YouTube
- Плейлист Павло Кушнір за роялем
Истинный идеал артиста – это рок-звезда, я люблю Кобейна, но исполняю Рахманинова на YouTube // РИА Биробиджан- Народ хочет знать: Про пианиста областной филармонии. на YouTube // Авторадио Биробиджан
- Пианист погиб из-за голодовки в СИЗО: что известно о деле и смерти Павла Кушнира на YouTube // Настоящее Время
- Павел Кушнир. Мазурки по средам. ГТРК «Бира» (рос.).
- В СИЗО Биробиджана умер музыкант и антивоенный активист Павел Кушнир
- ↑ _—_2024.
