Куріпка мадагаскарська
Куріпка мадагаскарська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Margaroperdix madagarensis (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Куріпка мадагаскарська[2] (Margaroperdix madagarensis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає на Мадагаскарі, Реюньйоні і Маврикії. Це єдиний представник монотипового роду Мадагаскарська куріпка (Margaroperdix).[3]
Довжина птаха становить 24-28 см, середня вага 220 г. Самець дещо більший за самку.
У дорослого самця голова темно-коричневого, місцями чорного кольору, горло чорне. Над і під очима проходять чотири білі смуги. Воло червоно-коричневе. Груд і живіт чорні, поцятковані великими білими плямами. Крила червоно-коричневі з білими вертикальними смугами. Самки непримітного коричнюватого забарвлення.
Мадагаскарська куріпка була ендеміком Мадагаскару. В XVIII столітті вона була інтродукована на Реюньйон і Маврикій. На Реюньйоні це поширений птах, на Маврикії мадагаскарська куріпка є рідкісною. Відсутня на крайньому півдні Мадагаскару.
Мадагаскарська куріпка мешкає на відкритих, порослих травою рівнинах: на луках, полях, галявинах, пустищах на висоті до 2700 м над рівнем моря.
Харчується насінням, ягодами і комахами. Живе поодинці, парами або зграями до 12 птахів. Гніздування на Мадагаскарі відбувається з березня по червень. Гніздо являє собою невелику ямку в землі, сховану в траві або серед чагарників. Утримувані в неволі мадагаскарські куріпки утворювали кладки до 15 яєць.
- ↑ BirdLife International (2012). Margaroperdix madagarensis. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Pheasants, partridges, francolins (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 серпня 2020.
- Steve Madge, Phil McGowan und Guy M. Kirwan: Pheasants, Partridges and Grouse. A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world. Christopher Helm, London 2002, ISBN 0-7136-3966-0.
- Margaroperdix madagarensis у базі Avibase.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |