Перейти до вмісту

Культурна ікона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гора Фудзі часто використовується як культурна інона Японії.

Культурна ікона — людина або артефакт, який ідентифікується представниками культури як подання їхньої культури. Процес ідентифікації є суб'єктивним, і «ікони» оцінюються за мірою, до якої їх можна розглядати як справжній символ даної культури. Коли люди сприймають культурну ікону, вони пов'язують її зі своїм загальним уявленням про представлену культурну самобутність[1]. Також ікони можна визначити як автентичне представлення практик однієї культури іншою[2].

У масовій культурі термін «ікона» використовується для опису широкого кола людей, місць і речей. Деякі дописувачі вважають, що цим словом зловживають.

Приклади

[ред. | ред. код]
Червона телефонна будка — британська культурна ікона[3].

За даними Canadian Journal of Communication, академічна література описує все нижче перераховане як «культурні ікони»: Шекспір, Опра Вінфрі, Бетмен, «Енн із Зелених Дахів», «Ковбой», поп-співачки 1960-х, кінь, Лас-Вегас, бібліотека, лялька Барбі, ДНК і «Нью-Йорк Янкіз»[4]. 2006 року було проведено веб-опитування, яке дозволило громадськості висувати свої пропозиції національних символів Англії[5]; результати показують різноманітність вибору ікон, пов'язаних з англійським поглядом на англійську культуру. Одним із прикладів є червоний двоповерховий автобус Рутмастер[6][7][8].

Матрьошка в усьому світі вважається культурною іконою Росії[9]. Натомість у Радянському Союзі серп і молот та статуї Володимира Леніна представляли найвидатніші культурні символи країни.

Цінності, норми та ідеали, представлені культурною іконою, відрізняються серед людей, які ототожнюють себе з нею, і тим паче серед тих, хто може інтерпретувати культурні ікони як символи зовсім інших цінностей. Наприклад, яблучний пиріг є культурною іконою Сполучених Штатів, але його значення у різних американців різне.

Національні символи можуть стати мішенями для тих, хто виступає проти режиму або критикує його, наприклад, для натовпу, який руйнував статуї Леніна в Східній Європі після падіння комунізму[10] або спалює американський прапор на знак протесту проти дій США за кордоном[11].

Релігійні ікони також можуть стати культурними іконами в суспільствах, де релігія та культура тісно переплетені, наприклад зображення Мадонни в суспільствах із сильною кафоличною традицією[12].

Критика

[ред. | ред. код]

Опис чогось як «культового» чи «ікони» стало дуже поширеним у популярних ЗМІ та Інтернеті. Це викликало критику з боку деяких дописувачів[13]. Наприклад, автор у Liverpool Daily Post називає «ікону» «словом, від якого моє тіло мурашиться», і словом, яке «використовується для опису майже будь-чого»[14]. Марк Ларсон з Christian Examiner назвав слово «культовий» (англ. iconic) надто вживаним, знайшовши понад 18 000 випадків його вживання тільки в новинах, а також ще 30 000 випадків вживання «ікони» (англ. icon)[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Grayson, Kent; Martinec, Radan (1 вересня 2004). Consumer Perceptions of Iconicity and Indexicality and Their Influence on Assessments of Authentic Market Offerings. Journal of Consumer Research. 31 (2): 296—312. doi:10.1086/422109. ISSN 0093-5301.
  2. Motley, Carol M.; Henderson, Geraldine Rosa (1 березня 2008). The global hip-hop Diaspora: Understanding the culture. Journal of Business Research. Cross-Cultural Business Research. 61 (3): 243—253. doi:10.1016/j.jbusres.2007.06.020.
  3. Odone, Cristina (11 March 2013). The trashing of the iconic red phone box is one bad call. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 12 січня 2022.
  4. Truman, Emily (2017). Rethinking the Cultural Icon: Its Use and Function in Popular Culture. Canadian Journal of Communication. 42 (5): 829—849. doi:10.22230/cjc.2017v42n5a3223. S2CID 148775748. What constitutes a 'cultural icon' in twenty-first-century North American popular culture? All of the following have been attributed to this status in academic literature: Shakespeare, Oprah, Batman, Anne of Green Gables, the Cowboy, the 1960s female pop singer, the horse, Las Vegas, the library, the Barbie doll, DNA, and the New York Yankees
  5. Our Collection. icons.org.uk. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
  6. Jenkins, Simon (October 2005). Godson, Dean (ред.). Replacing the Routemaster (PDF). с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
  7. British Postal Museum & Archive: Icons of England [Архівовано 2014-12-05 у Wayback Machine.]. Retrieved 15 December 2012.
  8. Parker, Mike (2012). Cultural Icons: A Case Study Analysis of their Formation and Reception (PDF). Chapter 5: The Spitfire Aircraft (Дипломна робота PhD). University of Central Lancashire. с. 123—167.
  9. Bobo, Suzanna (25 December 2012). Scuttlebutt: Wooden toy tells a story of love and industry. Kodiak Daily Mirror. Процитовано 9 April 2013.[недоступне посилання з 01.06.2022]
  10. Jones, Jonathan (9 грудня 2013). Why smashing statues can be the sweetest revenge. Guardian.
  11. Laessing, ulf (14 вересня 2012). Anti-American fury sweeps Middle East over film. Reuters.
  12. Anthony B Pinn; Benjamin Valentin, ред. (2009). Creating Ourselves, African Americans and Hispanic Americans on popular culture and religious expression. Duke University Press.
  13. Heard about the famous icon? We have – far too often. The Independent. London. 27 січня 2007. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012.
  14. Let's hear it for the Queen's English[недоступне посилання з 01.12.2023], Liverpool Daily Post
  15. Modern word usage amazingly leaves us yearning for gay, old times [Архівовано 2010-12-25 у Wayback Machine.], Christian Examiner

Література

[ред. | ред. код]
  • Biedermann, Hans (1994). Dictionary of Symbolism: Cultural Icons and the Meanings Behind Them. Meridan.
  • Brooker, Will (2001). Batman Unmasked: Analysing a Cultural Icon. Continuum.
  • Edwards, Peter; Enenkel, Karl; Graham, Elspeth, ред. (2011). The Horse as Cultural Icon: The Real and the Symbolic Horse in the Early Modern World. Brill.
  • Foudy, Julie; Leslie Heywood; Shari L Dworkin (2003). Built to Win: The Female Athlete as Cultural Icon. University of Minnesota Press.
  • Gilbert, Erik (2008). The Dhow as Cultural Icon. Boston University.* Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
  • Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
  • Meyer, Denis C. (2010). Cles Pour la France en 80 Icones Culturelles. Hachette.
  • Nelkin, Dorothy; M Susan Lindee (2004). The DNA Mystique: The Gene as a Cultural Icon. University of Michigan Press.
  • Reydams-Schils, Gretchen J (2003). Plato's Timaeus as Cultural Icon. University of Notre Dame Press.

Посилання

[ред. | ред. код]