Культурна ікона
Культурна ікона — людина або артефакт, який ідентифікується представниками культури як подання їхньої культури. Процес ідентифікації є суб'єктивним, і «ікони» оцінюються за мірою, до якої їх можна розглядати як справжній символ даної культури. Коли люди сприймають культурну ікону, вони пов'язують її зі своїм загальним уявленням про представлену культурну самобутність[1]. Також ікони можна визначити як автентичне представлення практик однієї культури іншою[2].
У масовій культурі термін «ікона» використовується для опису широкого кола людей, місць і речей. Деякі дописувачі вважають, що цим словом зловживають.
За даними Canadian Journal of Communication, академічна література описує все нижче перераховане як «культурні ікони»: Шекспір, Опра Вінфрі, Бетмен, «Енн із Зелених Дахів», «Ковбой», поп-співачки 1960-х, кінь, Лас-Вегас, бібліотека, лялька Барбі, ДНК і «Нью-Йорк Янкіз»[4]. 2006 року було проведено веб-опитування, яке дозволило громадськості висувати свої пропозиції національних символів Англії[5]; результати показують різноманітність вибору ікон, пов'язаних з англійським поглядом на англійську культуру. Одним із прикладів є червоний двоповерховий автобус Рутмастер[6][7][8].
Матрьошка в усьому світі вважається культурною іконою Росії[9]. Натомість у Радянському Союзі серп і молот та статуї Володимира Леніна представляли найвидатніші культурні символи країни.
Цінності, норми та ідеали, представлені культурною іконою, відрізняються серед людей, які ототожнюють себе з нею, і тим паче серед тих, хто може інтерпретувати культурні ікони як символи зовсім інших цінностей. Наприклад, яблучний пиріг є культурною іконою Сполучених Штатів, але його значення у різних американців різне.
Національні символи можуть стати мішенями для тих, хто виступає проти режиму або критикує його, наприклад, для натовпу, який руйнував статуї Леніна в Східній Європі після падіння комунізму[10] або спалює американський прапор на знак протесту проти дій США за кордоном[11].
Релігійні ікони також можуть стати культурними іконами в суспільствах, де релігія та культура тісно переплетені, наприклад зображення Мадонни в суспільствах із сильною кафоличною традицією[12].
Опис чогось як «культового» чи «ікони» стало дуже поширеним у популярних ЗМІ та Інтернеті. Це викликало критику з боку деяких дописувачів[13]. Наприклад, автор у Liverpool Daily Post називає «ікону» «словом, від якого моє тіло мурашиться», і словом, яке «використовується для опису майже будь-чого»[14]. Марк Ларсон з Christian Examiner назвав слово «культовий» (англ. iconic) надто вживаним, знайшовши понад 18 000 випадків його вживання тільки в новинах, а також ще 30 000 випадків вживання «ікони» (англ. icon)[15].
- ↑ Grayson, Kent; Martinec, Radan (1 вересня 2004). Consumer Perceptions of Iconicity and Indexicality and Their Influence on Assessments of Authentic Market Offerings. Journal of Consumer Research. 31 (2): 296—312. doi:10.1086/422109. ISSN 0093-5301.
- ↑ Motley, Carol M.; Henderson, Geraldine Rosa (1 березня 2008). The global hip-hop Diaspora: Understanding the culture. Journal of Business Research. Cross-Cultural Business Research. 61 (3): 243—253. doi:10.1016/j.jbusres.2007.06.020.
- ↑ Odone, Cristina (11 March 2013). The trashing of the iconic red phone box is one bad call. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 12 січня 2022.
- ↑ Truman, Emily (2017). Rethinking the Cultural Icon: Its Use and Function in Popular Culture. Canadian Journal of Communication. 42 (5): 829—849. doi:10.22230/cjc.2017v42n5a3223. S2CID 148775748.
What constitutes a 'cultural icon' in twenty-first-century North American popular culture? All of the following have been attributed to this status in academic literature: Shakespeare, Oprah, Batman, Anne of Green Gables, the Cowboy, the 1960s female pop singer, the horse, Las Vegas, the library, the Barbie doll, DNA, and the New York Yankees
- ↑ Our Collection. icons.org.uk. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- ↑ Jenkins, Simon (October 2005). Godson, Dean (ред.). Replacing the Routemaster (PDF). с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- ↑ British Postal Museum & Archive: Icons of England [Архівовано 2014-12-05 у Wayback Machine.]. Retrieved 15 December 2012.
- ↑ Parker, Mike (2012). Cultural Icons: A Case Study Analysis of their Formation and Reception (PDF). Chapter 5: The Spitfire Aircraft (Дипломна робота PhD). University of Central Lancashire. с. 123—167.
- ↑ Bobo, Suzanna (25 December 2012). Scuttlebutt: Wooden toy tells a story of love and industry. Kodiak Daily Mirror. Процитовано 9 April 2013.[недоступне посилання з 01.06.2022]
- ↑ Jones, Jonathan (9 грудня 2013). Why smashing statues can be the sweetest revenge. Guardian.
- ↑ Laessing, ulf (14 вересня 2012). Anti-American fury sweeps Middle East over film. Reuters.
- ↑ Anthony B Pinn; Benjamin Valentin, ред. (2009). Creating Ourselves, African Americans and Hispanic Americans on popular culture and religious expression. Duke University Press.
- ↑ Heard about the famous icon? We have – far too often. The Independent. London. 27 січня 2007. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012.
- ↑ Let's hear it for the Queen's English[недоступне посилання з 01.12.2023], Liverpool Daily Post
- ↑ Modern word usage amazingly leaves us yearning for gay, old times [Архівовано 2010-12-25 у Wayback Machine.], Christian Examiner
- Biedermann, Hans (1994). Dictionary of Symbolism: Cultural Icons and the Meanings Behind Them. Meridan.
- Brooker, Will (2001). Batman Unmasked: Analysing a Cultural Icon. Continuum.
- Edwards, Peter; Enenkel, Karl; Graham, Elspeth, ред. (2011). The Horse as Cultural Icon: The Real and the Symbolic Horse in the Early Modern World. Brill.
- Foudy, Julie; Leslie Heywood; Shari L Dworkin (2003). Built to Win: The Female Athlete as Cultural Icon. University of Minnesota Press.
- Gilbert, Erik (2008). The Dhow as Cultural Icon. Boston University.* Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
- Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
- Meyer, Denis C. (2010). Cles Pour la France en 80 Icones Culturelles. Hachette.
- Nelkin, Dorothy; M Susan Lindee (2004). The DNA Mystique: The Gene as a Cultural Icon. University of Michigan Press.
- Reydams-Schils, Gretchen J (2003). Plato's Timaeus as Cultural Icon. University of Notre Dame Press.