Куайчжоу
«Куайчжоу»[1] (кит. спр. 快舟, піньїнь: kuài zhōu, акад. куай чжоу, буквально «швидкий човен») — китайська твердопаливна ракета, розроблена для дешевого і швидкого запуску на орбіту невеликих супутників.
Ракета створювалася з 2009 року компанією China Aerospace Science and Industry Corporation у співпраці з Харбінським технологічним інститутом на базі ракети середньої дальності Дунфен-21. Комерційна версія ракети отримала назву Feitian-1 (FT-1), вона була представлена на Zhuhai Airshow 2014.
Запуск ракети-носія здійснюється за допомогою мобільної пускової установки і може бути виконаний з будь-якого космодрому Китаю. Для підготовки до запуску потрібно тільки 6 чоловік персоналу і може бути здійснений протягом 24 годин.
Перший запуск з корисним навантаженням відбувся 25 вересня 2013 року.
У середині лютого 2016 року CASIC заснувала компанію Expace Technology, яка буде надавати комерційні послуги із запуску супутників для клієнтів по всьому світу[2]. Заявлено, що майбутня версія ракети-носія, Kuaizhou-11, зможе виводити на орбіту висотою 700 кілометрів вантажі масою до однієї тонни[3].
Версія ракети-носія, яка використовується для перших двох запусків, представляла собою три твердопаливні ступені твердопаливної ракети з обладнаною рідинним ракетним двигуном верхнім ступенем, який був інтегрований із корисним навантаженням і не відстиковувався після виходу на орбіту[4]. Висота ракети близько 20 м, стартова маса — близько 30 т. Перший і другий ступінь мають діаметр 1,4 м, третій ступінь і головний обтічник — 1,2 м. Маса виведення корисного навантаження близько 430 кг на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту.
Комерційна версія ракети-носія, також відома як FT-1. Використовує ті ж 3 твердопаливні ступені, але верхній ступінь не поєднаний із корисним навантаженням і може виводити від 4 до 6 супутників на різні орбіти в ході одного запуску. Може бути використаний варіант головного обтічника діаметром 1,4 м. Дозволяє виводити на низьку навколоземну орбіту до 300 кг, на сонячно-синхронну орбіту висотою 500 км — 250 кг, висотою 700 км — 200 кг.[5][6].
Версія ракети-носія діаметром 2,2 метра і стартовою масою 78 т, зможе виводити до 700 кг на ССО висотою 700 км. Перший запуск (невдалий) було здійснено у 2020 році[7].
Також в розробці знаходиться твердопаливний двигун діаметром 3 м для ракети-носія, яку планують ввести в експлуатацію до 2025 року.
№ | Дата, час (UTC) | Версія | Космодром | Корисне навантаження | Тип КН | Орбіта | Результат |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 25 вересня 2013, 04:37 |
KZ-1 | Цзюцюань | Куайчжоу-1 | Супутник ДЗЗ | ННО 275 × 293 км, 96,7° |
Успіх[8] |
2 | 21 листопада 2014, 06:37 |
KZ-1 | Цзюцюань | Куайчжоу-2 | Супутник ДЗЗ | ННО 269 × 304 км, 96,5° |
Успіх[9] |
3 | 9 січня 2017 04:11 |
KZ-1A | Цзюцюань | JL-1, XY-S1, Caton-1 | Супутник ДЗЗ і 2 кубсата | ССО 528 × 543 км, 97,5° |
Успіх[10][11] |
4 | 29 вересня 2018 04:13 |
KZ-1A | Цзюцюань | CentiSpace-1-S1 | Успіх | ||
5 | 10 липня 2020 04:17 |
KZ-11 | Цзюцюань | Jilin-1 Gaofen-02E (BilibiliSat), CentiSpace-1 S2 (Xiangrikui 2) | Супутник ДЗЗ і дослідницький супутник зв'язку | н/д | Невдача[7] |
Плануються запуски | |||||||
— |
- Список типів ракет
- Великий похід (сімейство ракет-носіїв)
- LauncherOne
- Firefly α
- Electron (ракета-носій)
- Цзелун-1
- ↑ Журнал Новости Космонавтики - В Китае осуществлен пуск РН Kuaizhou-1A. novosti-kosmonavtiki.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ Первая коммерческая база космической промышленности будет создана в Китае. ТАСС. 13 вересня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ СМИ: коммерческие пуски ракеты-носителя "Куайчжоу-11" начнутся в 2017 году. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- ↑ China’s ‘Speedy Vessel’ races into Orbit on first Commercial Satellite Deployment. Spaceflight101 (англ.). 9 січня 2017. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Chinese Kuaizhou-1A rocket launches several small satellites. NASA Spaceflight (англ.). 9 січня 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Kuai Zhou (Fast Vessel). China Space Report (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ а б Kuaizhou-11 fails during maiden launch. NASASpaceflight (англ.). 10 липня 2020. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- ↑ Orbiting on the Edge - China's Kuaizhou-1 Satellite. Spaceflight101 (англ.). 29 листопада 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Kuaizhou Rocket successfully launches KZ-2, China's second 'Speedy Vessel'. Spaceflight101 (англ.). 21 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Kuaizhou rocket lifts off on first commercial mission. Spaceflight Now (англ.). 9 січня 2017. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ China launches commercial rocket mission Kuaizhou-1A. Xinhua (англ.). 9 січня 2017. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.