Крістофер Блант
| Крістофер Блант | |
|---|---|
| Народився | 1555 Kidderminsterd, Вустершир, Англія |
| Помер | 18 березня 1601 Тавер-Гілл, Тауер, Лондон, Королівство Англія ·обезголовлення |
| Поховання | Church of St Peter ad Vincula, Tower Hamletsd |
| Країна |  Королівство Англія |
| Діяльність | шпигун, політик |
| Посада | член Палати громад у Парламенті Англіїd |
| Батько | Thomas Blountd[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]] |
| У шлюбі з | Lettice Knollysd[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]] |
Сер Крістофер Блант (англ. Christopher Blount; 1555/1556[5] — 18 березня 1601) — англійський солдат, таємний агент і повстанець.
Свою службу Крістофер Блант розпочав у домашній гвардії Роберта Дадлі, графа Лестера. Як католик Блант вів листування з паризьким агентом Марії Шотландської, Томасом Морганом. Після смерті графа Лестера Блант одружився з його вдовою, Летицією Нолліс, яка була матір'ю графа Ессекса. Блант став соратником і довіреною особою графа Ессекса, а також був одним із лідерів його останнього заколоту у лютому 1601 року. Приблизно через чотири тижні Крістофера Бланта обезголовили за звинуваченням у державній зраді.
Крістофер Блант народився у Кіддермінстері, Вустершир, молодшим сином Томаса Бланта, який був родичем Роберта Дадлі, 1-го графа Лестера материнській лінії та одним з його головних офіцерів аж до своєї смерті у 1568 році[6]. Мати Бланта, Мері Поулі, походила з католицької сім'ї, яка проживала в Саффолці. У дитинстві Крістофера відправили у Левен, де він навчався приватно у Вільяма Аллена[7]. Попри те, що він був католиком, Блант отримав призначення одним із молодших конюших графа Лестера до 1584 року[8].
Крістофер вів листування з Томасом Морганом у Парижі — вигнаним агентом королеви Марії Шотландської. Ймовірно, Блант пропонував свої послуги королеві Марії[9]. У відносинах з Морганом Бланта, ймовірно, підтримували Лестер і Френсіс Волсінгем, голова розвідки королеви Єлизавети I[7]. Лестер довіряв Бланту, називав його «містером Кіттом» і дбав про його добробут[10][11]. Крістофер брав участь у Нідерландській кампанії з 1585 до 1587 рік, коли Лестер обіймав посаду генерал-губернатора Голландської республіки[12].
Навесні 1589 року, приблизно через сім місяців після смерті графа Лестера, Блант одружився з його вдовою Летицією, до якої королева Єлизавета відчувала неприязнь у зв'язку з її попереднім шлюбом[13][14]. Син Летиції, Роберт Девере, граф Ессекс, який став новим фаворитом королеви, назвав це «невдалим вибором»[15]. Летиція навпаки була дуже задоволена своїм вибором, про що свідчило її пізнє листування[16]. Тривалий час леді Лестер, як продовжувала називати себе Летиція, і сер Крістофер були зайняті поверненням колосальних боргів графа Лестера та займалися численними судовими позовами, пов'язаними з ними[5].
У 1593 та 1597 роках Блант був членом парламенту від Стаффордшира, де він проживав з дружиною; його обрали на прохання графа Ессекса, який мав вплив в окрузі[17]. У 1596 році Блант, як полковник, брав участь у Кадіській експедиції, а у 1597 році — в експедиції на Азорські острови. Крістофер Блант був одним із головних послідовників графа Ессекс і брав участь у його останньому заколоті у 1601 році. За словами Роберта Сесіла, у своєму зізнанні граф Ессекс звинуватив кількох інтриганів, які намагалися знищити власну країну, особливо Бланта та двох його секретарів [Генрі] Каффа та Темпла[18]. Під час зізнання граф Ессекс У неділю, 8 лютого, він спробував підняти повстання у Лондоні і, коли їхав пліч-о-пліч з пасербом у місто, був важко поранений у щоку[19]. Після арешту Бланта несли на ношах на суд, оскільки на той час він ще не оговтався від травми. Приблизно через чотири тижні після страти Ессекса Блант був обезголовлений на Тавер-Гілл за звинуваченням у державній зраді[5].
- ↑
