Крюков Володимир Вікторович

Володимир Вікторович Крюков
рос. Владимир Викторович Крюков
Народження	2 (15) липня 1897(1897-07-15) Бутурлинівка, Розсошанська округа, Центрально-Чорноземна область, РСФРР
Смерть	16 серпня 1959(1959-08-16) (62 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія →  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1914—1917 1918—1948, 1953—1957,
Партія	ВКП(б)
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Ленінграда»

Володимир Вікторович Крюков (нар. 2 (15) липня 1897(18970715) — 16 серпня 1959) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945). У ході німецько-радянської війни нетривалий час був командувачем моторизованою та пізніше стрілецькою дивізією, з січня 1942 року і до кінця війни командував кавалерійськими корпусами. Разом із своєю другою дружиною, відомою співачкою Л. Руслановою зазнав репресій у ході «Трофейної справи» у повоєнні роки. Пізніше реабілітований і поновлений у званні. Генерал-лейтенант (з червня 1943).

Біографія

Народився 15 липня 1897 року в Бутурлиновці (зараз місто Воронезької області РФ) у селянській родині. Росіянин. Закінчив училище в Рязані в 1914 році, московську школу прапорщиків в 1915 році.

У РСЧА з 1918 року. Учасник громадянської війни в Росії.

В 1924 році закінчив відділення старшого комскладу при вищій кавалерійській школі, та курс Військової академії імені Фрунзе в 1932 році.

Брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років.

У червні 1940 року йому присвоєно звання генерал-майор.

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року.

Командир 2-го гвардійського кавалерійського корпусу (1-й Білоруський фронт) гвардії генерал-лейтенант Крюков керував бойовими діями частин корпусу у Вісло-одерській операції (12.01-3.02.45) у ході якої корпус відіграв вагому роль у звільненні Варшави та інших польських міст та згодом завдав значних втрат противнику у Східно-Померанській операції (10.02-4.4.45).

6 квітня 1945 року гвардії генерал-лейтенанту В. В. Крюкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу в армії.

18 вересня 1948-го генерал-лейтенант В. В. Крюков заарештований, невдовзі була також заарештована його дружина — виконавиця російських народних пісень, заслужена артистка РРФСР Лідія Русланова. Офіційним звинуваченням було «грабіж і присвоєння трофейного майна у великих масштабах». Водночас було порушено клопотання перед Президією Верховної Ради СРСР про позбавлення В. В. Крюкова звання Героя Радянського Союзу й орденів.

У 1953 році реабілітований, відновлений у військовому званні генерал-лейтенант і в правах на нагороди. Після звільнення перебував на лікуванні, в листопаді 1953 року направлений на навчання.

У 1954 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу.

З 1957 року генерал-лейтенант Крюков у відставці. Жив у Москві. Помер 16 серпня 1959 року. Похований на Новодівочому кладовищі.

Посилання

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — С.788. (рос.)
• Крюков Володимир Вікторович. // Сайт «Герои страны» (рос.).