Кропив'янка сардинська
| Кропив'янка сардинська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Curruca sarda (Temminck, 1820) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia sarda Temminck, 1820 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка сардинська[2] (Curruca sarda) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)[3]. Мешкає в Центральному Середземномор'ї.
Довжина птаха становить 12,5 см, розмах крил 13-17,5 см, вага 8,5-12 г. Довжина крила становить 56 мм, довжина хвоста 64 мм, довжина дзьоба 12 мм[4]. Самці мають рівномірно темно-сіре забарвлення, за винятком світлого горла. Самиці мають світліше і більш бліде забарвлення, коричневий відтінок в їх оперенні також відсутній. Райдужки червонувато-карі, навколо очей червоні кільця. Дзьоб темний, біля основи світліший, лапи червоні.
Балеарські кропив'янки раніше вважалися підвидом сардинської кропив'янки, однак були визнані окремим видом через різницю у вокалізації, способі життя і зовнішньому вигляді. Генетичні дослідження дослідження показали, що балеарські кропив'янки найближче споріднені з прованськими кропив'янками, а сардинські кропив'янки є споріднені з цією сестринською групою. Клада з цих трьох видів, у свою чергу, є споріднена з сестринською групою сірих і піренейських кропив'янок[5].
Сардинські кропив'янки гніздяться на островах Корсика, Сардинія, Монтекрісто, Пантеллерія, Джианутрі і Зембра в Середземному морі. Взимку вони мігрують на південь, до Алжиру, Тунісу і Киренаїки (північний захід Лівії). Вони живуть в невисоких чагарникових заростях гариги, переважно в заростях чисту, а також в низькорослому і середньої висоти маквісі, який формують деревоподібні еріки, сірі суничники і мастикові дерева.Також вони трапляються на пасовищах, місцями порослих чагарниками і в деградованій гаризі, а також часто заселяють місцевість, що відновлюється після пожежі. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Сардинські кропив'янки живляться павуками, дрібними комахами та їх личинками. Моногамні, гніздяться з березня по липень. Пара птахів будує глибоке, чашоподібне гніздо з широкими краями, яке робиться з трави, стебел і листя, встелється тонкими травинками, шерстю і корінцями, розміщується в чагарниках, на висоті від 60 до 140 см над землею. Самці іноді будують фальшиві гнізда. В кладці від 3 до 5 яєць.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, глобальна популяція піренейських кропив'янок становить від 20 до 50 тисяч дорослих птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Curruca sarda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ Magnanina sarda (Sylvia sarda). Arcipelago Toscano. Legambiente. Архів оригіналу за 29 квітня 2005. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |