Перейти до вмісту

Коронник смугастоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коронник смугастоголовий
Трисмугий коронник (підвид B. t. bessereri)
Трисмугий коронник (підвид B. t. bessereri)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Коронник (Basileuterus)
Вид: Коронник смугастоголовий
Basileuterus tristriatus
(Tschudi, 1844)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(див. текст)

Посилання
Вікісховище: Basileuterus tristriatus
Віківиди: Basileuterus tristriatus
EOL: 1052034
ITIS: 558872
МСОП: 22722028
NCBI: 182906

Коронник смугастоголовий[2] (Basileuterus tristriatus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Поширений від Венесуели до Болівії. Виділяють низку підвидів.

Середня довжина птаха становить 13 см. Довжина крила самця становить 5,9-6,3 см, довжина крила самиці 5,8-6,2 см. На тімені жовтувато-оранжева смуга, над очима білі, або в залежності від підвиду, жовті "брови", на голові чорні смуги. У багатьох підвидів під очима є жовта смужка. Верхня частина тіла оливково-зелена, оливково-коричнева або оливково-сіра в залежності від підвиду. Нижня частина тіла жовта.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[3]

Коста-риканські і такаркунські коронники вважалися підвидами смугастоголового коронника, однак були визнані окремими видами. Також окремим видом був визнаний коронник юнгаський.[4][5][6]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Смугастоголові коронники живуть в гірських тропічних дощових і хмарних лісах Колумбії, Венесуели, Еквадору і Перу на висоті від 300 до 1700 м над рівнем моря; найчастіше трапляються на висоті від 1000 до 200 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Basileuterus tristriatus. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  4. R.T. Chesser, K.J. Burns, C. Cicero, J.L. Dunn, A.W. Kratter, I.J. Lovette, P.C. Rasmussen, J.V. Remsen Jr., J.D. Rising, D.F. Stotz & K. Winker. Fifty-seventh Supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds. „The Auk”. 133 (3), ss. 544–560, 2016. doi:10.1642/AUK-16-77.1 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога). 
  5. Donegan, T.M. 2014. Variación geográfica en morfología y voz de Tres-tachados Warbler Basileuterus tristriatus [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.]. Boletín del británico Ornithologists' Club 134: 79-109.
  6. Gutiérrez Pinto, N., Cuervo, A.M., Miranda, J., Pérez-Emán, J.L., Brumfield, R.T. & Cadena, C.D.. Non-monophyly and deep genetic differentiation across low-elevation barriers in a Neotropical montane bird (Basileuterus tristriatus; Aves: Parulidae). „Molecular Phylogenetics and Evolution 64(1): 156-165”, 2012. doi:10.1016/j.ympev.2012.03.011. 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 88 ; 223.