Кордовський халіфат
Кордовський халіфат араб. خلافة قرطبة ісп. Califato de Córdoba кат. Califat de Còrdova | |||||||||||
| |||||||||||
Прапор | |||||||||||
Кордовський халіфат у 1000 році, на момент свого найбільшого розширення. | |||||||||||
Столиця | Кордова | ||||||||||
Мови | арабська, мосарабська | ||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||
Халіф Кóрдови | |||||||||||
- 929-961 | Абд ар-Рахман III | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 929 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1031 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1000 рік | 600 000 км2 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Кордовський халіфат (араб. خلافة قرطبة, ісп. Califato de Córdoba, кат. Califat de Còrdova) — держава на Іберійському півострові, що існувала між 929 та 1031 роками.
Кордовський халіфат було засновано 929 року, коли Абд ар-Рахман III прийняв титул халіфа. Столицею халіфату було місто Кордова. Після 1031 року халіфат розколовся на кілька еміратів, найзначнішим з яких був Гранадський емірат, яким мусульманські володарі керували до 1492 року.
Період розквіту Кордовського халіфату припадає на X ст. Абдаррахман III не лише об'єднав Аль-Андалус, але й узяв під свій контроль християнські королівства на півночі Іберійського півострова. Абд-ар-Рахман ІІІ також зупинив просування Фатімідів у Марокко та на Іберійському півострові. У цей період посилилися дипломатичні стосунки з північноафриканськими племенами, північноіберійськими християнськими королівствами, з Францією, Німеччиною та Константинополем. Після смерті Абд-ар-Рахмана ІІІ 961 року халіфом став його син, 47-річний Аль-Хакам ІІ, який продовжив політику свого батька.
Смерть Аль-Хакама II 976 року стала початком кінця Кордовського халіфату. Перед своєю смертю Аль-Хакам ІІ зробив офіційним спадкоємцем свого 14-річного сина Гішама II (976–1008). Насправді замість Гішама ІІ державою керував радник Аль-Хакама ібн-Абі Амір.
Титул халіфа став символічним. У халіфаті розпочалися заворушення, з'явилося багато нелегітимних претендентів на престол. Останнім халіфом був Гішам III (1027–1031). Остаточно халіфат розпався на незалежні королівства (тайфи) 1031 року.
Важливим фактом є те, що високі державні посади в Кордовському халіфаті займали ас-сакаліба, слов'яни, вихідці зі слов'янських земель і, зокрема, із земель сучасної України, які служили в арміях або були продані в неволю в Ромейській імперії і які переходили на бік арабів-мусульман, часто при цьому приймаючи іслам.