Координаційне число

Координаці́йне число́ (рос. координационное число, англ. coordination number, нім. Koordinationszahl) — кількість атомів (йонів, молекул), найближчих до даного атома (йона, молекули). Для координаційних сполук таким числом є кількість атомів у лігандах, що безпосередньо зв'язані з центральним атомом.

В алмазі координаційне число дорівнює 4, в кам'яній солі — 6. Координаційне число визначається природою і формою структурних частинок, характером і спрямованістю їх взаємодій, умовою мінімуму енергії системи.

Іноді задають координаційне число для другої, третьої і т. д. координаційної сфери.

В аморфних тілах і рідинах координаційне число має тільки статистичний зміст.

Варіанти

• 1. Для атома в хімічній частинці — число інших атомів, прямо зв‘язаних з ним. Пр., координаційне число в метані — 4, у протонованому метані СН₅ — 5.
• 2. У хімії розчинів — число молекул розчинника в першій координаційній сфері йона в розчині.
• 3. У кристалохімії — число найближчих сусідів атома чи йона в кристалічних ґратках, є характерним для кожного типу ґраток.
• 4. У координаційних сполуках — число лігандів у першій координаційній сфері центрального атома, або — число σ-зв'язків між лігандами та центральним атомом, інші зв'язки не беруться до уваги.

Див. також

• Координація (кристалохімія)

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.