Констанція Жевуська
Констанція Жевуська | |
---|---|
Народилася | 1761Répertoire_International_des_Sources_Musicales |
Померла | 11 жовтня 1840 Кам'янець-Подільськ, Російська імперія |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | художниця |
Рід | Любомирські і Жевуські |
Батько | Станіслав Любомирський |
Мати | Ізабела Любомирська |
Брати, сестри | Олександра Потоцька, Elżbieta Lubomirskad і Julia Lubomirskad |
У шлюбі з | Северин Жевуський |
Діти | Вацлав Жевуський і Isabela Marie Rzewuskád |
Нагороди | |
Констанція Малґожата Жевуська, до шлюбу Любомирська (нар. 1761 — пом. 11 жовтня 1840, Кам'янець-Подільський)[4] — польська аристократка та художниця, донька Станіслава та Ізабели Любомирських, уродженої Чарторийської.
В юності захоплювалася живописом, зберіглося кілька малюнків, що свідчать про хорошу техніку й талант: офорт з погруддям бородатого старця, графічний портрет Розалії Любомирської.
У 1782 році стала дружиною свого двоюрідного брата Северина Жевуського з Підгірців. Їхній син — відомий діяч доби романтизму Вацлав Северин Жевуський.
Отримавши спадщину та посаг, придбала маєток Гримайлів (включаючи Фащівку)[5]. Після смерті чоловіка у 1811 році стала розпорядницею родинних володінь, які складали: 10 міст, 116 сіл, 30 тисяч селянських господарств. Сама в цей час мешкала у Відні, де життя було дуже дорогим[6]. Після Листопадового повстання, де її син брав участь, частина майна була конфіскована. Решту графиня втратила через марнотратство, невміння керувати фінансами і нечесність деяких управителів. Зрештою була вимушена переїхати у Кам'янець-Подільський, де провела останні роки в орендованій квартирі в бідності[7].
Була нагороджена орденом Зоряного Хреста.
-
Портрет Констанції Жевуської
-
Портрет Розалії Любомирської роботи Констанції Жевуської
- Répertoire_International_des_Sources_Musicales
_—_1952. [[d:Track:Q2178828]]