Кольоровий олівець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кольорові олівці

Кольоро́вий оліве́ць — це інструмент для малювання, який являє собою вузьке пігментоване осердя, укладене в циліндричну, переважно дерев'яну оболонку. На відміну від графітного або вугільного олівця, осердя кольорового олівця має олійну або воскову основу і містить іншу пропорцію пігментів, добавок і сполучних елементів. Водорозчинні (акварельні) олівці і пастельні олівці також виробляються як кольорові стрижні для механічних олівців.

Характеристики кольорових олівців

[ред. | ред. код]

Кольорові олівці можуть відрізнятися якістю і зручністю використання. Концентрація пігменту в осерді, світлостійкість пігментів, довговічність і м'якість стрижня — це одні з ключових показників якості бренду і його ринкової ціни. Не існує особливої ​​різниці якості олівців на олійній/восковій основі і водорозчинних кольорових олівців. Попри це деякі виробники оцінюють водорозчинні олівці як менш світлостійкі, ніж створені на олійній/восковій основі. Зазвичай кольорові олівці зберігаються в пеналах, щоб запобігти механічному пошкодженню.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія кольорових олівців не до кінця вивчена. Використання олівців на восковій основі задокументовано і бере початок в античності та згадується римським вченим Плінієм старшим[1]. Матеріали для малювання на восковій основі використовували художники протягом століть, завдяки їх стійкості до вигорання, а також жвавості і яскравості кольорів. Попри те, що кольорові олівці використовували для «перевірки та маркування» протягом багатьох десятиліть. Лише на початку 20-го століття їх почали виробляти в потрібній художникам якості. Виробники, які першими почали виробництво кольорових олівців для художників, це Faber-Castell в 1908 році і Caran d'Ache в 1924 році і далі Berol Prismacolor в 1938[2]. Іншими відомими виробниками є: Blick Studio, Bruynzeel-Sakura, Cretacolor, Derwent, Holbein, Koh-i-Noor Hardtmuth, Lyra, Mitsubishi (uni-ball), Schwan-Stabilo і Staedtler.

Зростання популярності кольорових олівців як інструменту малювання стало основою створення «Colored Pencil Society of America» ​​[CPSA][3]. Ця асоціація була заснована в 1990 році як некомерційна організація, присвячена художникам, старшим 18 років, які використовують кольорові олівці. CPSA не тільки просуває кольорові олівці як інструмент мистецтва, а й прагне встановити стандарти для виробників кольорових олівців. Інші країни, як Велика Британія, США, Канада, Австралія і Мексика[4][5][6] сформували свої організації та спільноти для художників, що використовують кольорові олівці.

Останніми роками у зв'язку з появою книг-розмальовок[7] та щоденників-розмальовок[8] для дорослих продажі кольорових олівців суттєво зросли. Також кольорові олівці активно використовують в арттерапії та психологічній реабілітації[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Girdler, Jr., Reynolds (1967). Crayons in the History of the Arts. National Art Education Association. с. 31. JSTOR 3190944.
  2. Ellis, Margaret. Categories of Wax-Based Drawing Media. waac newsletter. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  3. About CPSA. Colored Pencil Society of America. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.
  4. UK Coloured Pencil Society. UKCPS, Artist 2013. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  5. Coloured Pencil Society of Canada. Coloured Pencil Society of Canada. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  6. Lindhardt, Belinda. Australian Coloured Pencils Network. Australian Coloured Pencils Network. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  7. Johanna Basford Coloring Books. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 23 лютого 2017.
  8. Paper diary with coloring pages. ISBN 0692593209. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 16 квітня 2019.
  9. Why adult coloring books are good for you - CNN. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]