Перейти до вмісту

Ковальов Сергій Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Микитович Ковалів
Народився15 серпня 1919(1919-08-15)
Петроград, РРФСР
Помер24 лютого 2011(2011-02-24) (91 рік)
Санкт-Петербург Російська Федерація
ПохованняКрасненьке кладовищеd
Місце проживанняЛенінград
КраїнаСРСР СРСР, Росія Росія
Діяльністькорабел, інженер, конструктор
Alma materМиколаївський кораблебудівний інститут
ГалузьКораблебудування, проектування атомних підводних човнів
ЗакладЦКБ МТ «Рубін»
Вчене званняАкадемік РАН
Науковий ступіньДоктор технічних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
ПартіяКПРС
Відомий завдяки:Генеральний конструктор РПКСП
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1963 Герой Соціалістичної Праці — 1974
Ленінська премія — Ленінська премія 1965 Державна премія СРСР — Державна премія СРСР 1978 Державна премія СРСР — Державна премія РФ 2007
Орден Леніна — 1963 Орден Леніна — 1970 Орден Леніна — 1974 Орден Леніна — 1984 Орден Жовтневої Революції — 1979

Сергій Микитович Ковальов (рос. Сергей Никитич Ковалёв) (19192011) — радянський конструктор українського походження, генеральний конструктор радянський підводних човнів атомних з ракетами балістичними (ПЧАРБ), ракетних пускових комплексів стратегічного призначення (РПКСП).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Микитович Ковальов, українець, народився 15 серпня 1919 року в Петрограді. Батько — Микита Назарович Ковальов родом з Тамбова, закінчив офіцерські курси і не бувши дворянином отримав офіцерське звання старшого лейтенанта. Служив мінером-електриком і штурманом, плавав на міноносцях. Після революції служив на флоті Радянської Росії. Вийшовши у відставку у 1924 році викладав в Річному технікумі, військово-морській школі і в пункті перепідготовки комскладу ВМФ, з 1951 року в кораблебудівному інституті.

Мати — Анастасія Іванівна народилася біля Полтави, на хуторі Костюки, дочка морського офіцера, котрий починав службу на флоті матросом.

В юності Сергій Микитович, разом з своїм приятелем, побудували свій перший човен — байдарку використовуючи креслення з популярної брошури «Як самому зробити розбірну байдарку».

Закінчивши школу навчався в Ленінградському кораблебудівному інституті у 1937—1942 роках. Закінчував навчання в евакуації в Миколаївському кораблебудівному інституті, (також евакуйованому) диплом котрого і отримав.

В 1943 році був направлений на роботу в Центральне конструкторське бюро № 18 (нині Центральне конструкторське бюро морської техніки «Рубін») У 1948 переведений на посаду помічника головного конструктора. З 1954 стає головним конструктором парогазотурбінного човна проекту 617.

З 1958 Головний (Генеральний) конструктор атомних підводних човнів (крейсерів) стратегічного призначення, проектів 658, 667А, 667Б, 667БД, 667БДР, 667БДРМ і 941.

Бувши генеральним конструктором Сергій Ковалів постійно брав участь у випробовуванні спроектованих ним підводних човнів, брав участь у морських походах. Останній похід на підводному човні був у нього у 89-ти річному віці.

За його проектами було побудовано 92 підводні човни, з котрих 73 на Сєвмаші.

Помер на 92-му році свого життя. Панахида відбулася в Миколаївському соборі Санкт-Петербурга. Похований на Красненькому кладовищі.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • С. М. Ковальов є почесним громадянином м. Сєвєродвінська
  • 1985, на Алеї Героїв в Санкт-Петербурзі встановлений бюст С. М. Коваліва (скульптор А. М. Ігнатьєв, архітектор В. І. Ковалева).
  • 2011, набережній Сєвмашу в Сєвєродвінську присвоєно ім'я С. М. Ковальова.
  • 2011, у Сєвєродвінську на Сєвмаші будується транспорт озброєння «Сергій Ковальов»

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ковалев С.Н «О том, что есть и было», СПб, «Элмор» 2006 г.
  • Ковалев С.Н «Письма внукам», СПб 2007 г.
  • Семенов В. П. «Академик Сергей Никитич Ковалев», СПб 1999 г.