Клименко Василь Олексійович

Клименко Василь Олексійович
Клименко Василь Олексійович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	13 березня 1975; Вороньків
Смерть	24 червня 2014 (39 років); Макіївка, Донецька область
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Миротворча місія у Косові; Війна на сході України Протистояння у Маріуполі; Бої на кордоні;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.

Васи́ль Олексі́йович Климе́нко (нар. 13 березня 1975(19750313), Донецька область, Українська РСР — пом. 24 червня 2014, м. Макіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

Біографія

Народився у Воронькові (в інших джерелах — на Донеччині). Останні 15 років мешкав у с. Вороньків Бориспільського району Київської області, куди переїхав із сім'єю.

Учасник миротворчої операції у Косові.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 20 березня 2014 року.

Молодший сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

З травня виконував завдання в районі Волновахи, Маріуполя, Амвросіївки.

23 червня 2014 група з шести неозброєних військовослужбовців механізованого батальйону — заступник командира батальйону капітан Роман Засуха, заступник начштабу, водій-механік, навідник-оператор, кулеметник і снайпер Василь Клименко, — на машині виїхала у відпустку після виконання завдань на кордоні з РФ, однак у ніч на 24-те заблукала в дорозі і натрапила на блокпост бойовиків терористичного угруповання «Російська православна армія» поблизу міста Макіївка. Згодом на російських телеканалах з'явилось відео допитів поранених і побитих українських військовослужбовців у Макіївці. Російські журналісти брали участь у допитах, вимагали сказати на камеру, що керівництво ЗСУ дало наказ стріляти по мирних мешканцях. Коли Засуха сказав, що такого наказу не було, йому прострелили ногу. В подальшому заручників передали угрупованню «Оплот», а по тому — банді Безлера («Бєс») в Горлівку, наприкінці липня звільнили за обміном на російську терористку Ольгу Кулигіну^[1]. Як розповів звільнений з полону капітан Засуха, бойовики сказали, що розстріляли Василя Клименка, бо в його військовому квитку вказано, що він снайпер, але сам Засуха тіла не бачив і пострілу не чув^[2]^[3].

З 23 червня 2014 вважався зниклим безвісти.

Залишилися дружина Тетяна Василівна і двоє дітей, — 15-річна донька та 11-річний син.

4 липня 2016 року нагороджений орденом посмертно. Станом на серпень 2017-го тіло не знайдене.

Нагороди

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].

Примітки

↑ Терорист Ігор Безлер хоче обміняти агента ФСБ Ольгу Кулигіну на 15 українських полонених [Архівовано 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 27 липня 2014
↑ Місяць у полоні Безлера: історія Романа Засухи та його дружини [Архівовано 23 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ВВС Україна», 4 серпня 2014
↑ Рятуючи чоловіка, дружина заступника комбата 72-ї бригади капітана Засухи сама пішла у полон до Бєса [Архівовано 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 13 серпня 2014
↑ Указ Президента України від 4 липня 2016 року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Клименко Василь Олексійович [Архівовано 23 Червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Розшук зниклих в зоні АТО: Клименко Василь Олексійович [Архівовано 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної поліції, 16 жовтня 2014.
Лариса Громадська. Подяка від родини героя [Архівовано 23 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Вісті», 14 вересня 2015.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Терорист Ігор Безлер хоче обміняти агента ФСБ Ольгу Кулигіну на 15 українських полонених [Архівовано 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 27 липня 2014

[2] Місяць у полоні Безлера: історія Романа Засухи та його дружини [Архівовано 23 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ВВС Україна», 4 серпня 2014

[3] Рятуючи чоловіка, дружина заступника комбата 72-ї бригади капітана Засухи сама пішла у полон до Бєса [Архівовано 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 13 серпня 2014

[4] Указ Президента України від 4 липня 2016 року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]

[4]