Київська телевежа
| Київська телевежа | |
|---|---|
 Київська телевежа | |
| Інформація | |
| 50°28′16″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. / 50.471111111111° пн. ш. 30.453333333333° сх. д. | |
| Розташування |  Україна, Київ, вул. Дорогожицька 10 |
| Країна |
Україна |
| Статус | збудовано |
| Початок будівництва | 1968 |
| Завершено | 1973 |
| Відкрито | 1973 |
| Використання | Телевежа, радіовежа |
| Висота | |
| Антена/Шпиль | 380 м |
| Інше | |
| Архітектор | Віталій Шимановський |
| Власник | Київська філія Концерну РРТ |
| Сторінка на SkyscraperPage | 1541 |
 | |
 Київська телевежа у Вікісховищі | |
Ки́ївська телеве́жа — суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 метрів[1] у Києві, побудована в 1968–1973 роках у Києві для трансляції радіо та телебачення. Найвища решітчаста вільностояча конструкція світу на момент спорудження[2] та найвища споруда України[3].
Телевежа розташована у Шевченківському районі столиці, історичній місцевості Сирець біля Бабиного Яру, станції метро Дорогожичі, Лук'янівського меморіального комплексу.
Радіостанції які мовлять з телевежі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
- 67,28 УКХ - Еммануїл
- 69,68 УКХ - Радіо Марія (в планах припинення мовлення)
- 88.4 FM - Прямий FM
- 89.4 FM - Радіо М
- 94.6 FM - Армія FM
- 96.0 FM - Radio NV
- 96.8 FM - DJ FM
- 98.0 FM - Київ FM
- 98.5 FM - Радіо Байрактар
- 99.0 FM - Radio Nostalgie
- 100.0 FM - Країна ФМ
- 100.5 FM - Радіо Марія
- 101.9 FM - Шлягер FM
- 102.5 FM - Просто Раді.О
- 104.0 FM - Power FM
- 105.0 FM - Українське Радіо. Київ
- 105.5 FM - Перець FM
Телевежа споруджена за проєктом київського інституту «УкрНДІпроектстальконструкція ім. Шимановського». Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проєкту вежа мала висоту близько 500 метрів. Київський проєкт у Москві було відхилено 1958 року через «естетичну невідповідність», а через декілька років, коли виникла потреба у власній київській телевежі, її проєкт був взятий майже у готовому вигляді, але на замовлення влади заплановану висоту вежі було зменшено до 385 метрів[4][5].
Будівництво почалось 1968 року, 30 липня[6] 1973 споруду було відкрито. Маса металоконструкцій 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметра. Нижня частина вежі (база) складається з чотирьох нахилених ґратованих опор, що підтримують призматичну ґратовану частину. У центральній частині вежі розташована вертикальна труба діаметром 4 метри. Вона слугує шахтою ліфту та плавно переходить в антенну частину. На вежі встановлено два ліфти, один з яких працює до позначки 200 метрів, а другий — 329 метрів. На позначках 80 і 200 метрів знаходяться дві технічні споруди.
Особливістю конструкції київської телевежі є те, що для монтажного з'єднання трубчатих елементів вежі не використовувалися болти чи заклепки. Усі монтажні з'єднання виконані шляхом електрозварювання. Будівництво вежі здійснювалося унікальним методом надбудови «згори до низу»[4][2] без використання підіймальних кранів та ґвинтокрилів. Усі металоконструкції виготовлено в Українській РСР, проєктні, монтажні та будівельні роботи здійснені також силами вітчизняних інженерів.
Перший директор Київського радіотелевізійного передавального центру (1972—2004) — Валеріан Олександрович Сидоренко (1932—2012).
1 березня 2022 року російські війська, що вторглися до України, випустили по структурах телевежі декілька ракет. Одна ракета влучила в апаратну на самій вежі, а інша — в трансформаторну підстанцію, яка живить вежу електроенергією[7]. Унаслідок обстрілу 5 осіб загинули (серед них —телеоператор Євген Сакун) та 5 осіб отримали поранення, а також після влучення деякий час не працювали всі українські телеканали[8]. В той же день трансляцію деяких каналів у регіонах вдалося відновити[9].
Висота антен вежі забезпечує для трьох 50-кіловатних передавачів метрового та дециметрового діапазонів передачу якісного телесигналу на відстань до 90-110 кілометрів. Цікаво, що безпосередньо під телевежею розташована так звана «мертва зона», прямий сигнал туди не потрапляє, тільки відбиті, і щоб «подивитися телевізор», потрібно шукати місце, де антена «зловить» сигнал[10].
Крім теле- і радіомовлення, з вежі здійснюється прийом-передача сигналів радіорелейних ліній (величезні «прожектори» без скла — це і є антени радіорелейного зв'язку). Також вежа забезпечує зв'язок для поліції, митної служби, Київенерго, ДАІ та багатьох інших відомств, передача даних бездротового Інтернету. На телевежі немає антен операторів телефонного стільникового зв'язку — для них величезна висота не потрібна[10].
- Перша у світі суцільнометалева вежа.
- Найвища споруда України.
- До 2012 року найвища вільна ґратована (решітчаста) телевежа у світі (поступилась Tokyo Skytree в Японії).
- Друга найвища у Європі вежа після Останкінської телевежі (Москва, Росія).
- Друга за висотою телевежа у світі на момент спорудження (1973 рік).
- Одинадцята за висотою телевежа у світі.
- ↑ Київська телевежа "Олівець" - найвища споруда України. kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 Січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 18 Серпня 2016. Процитовано 18 Липня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сторінка вежі на сайті SkyscraperPage.com SkyscraperPage.com — Kyiv TV Tower. Архів оригіналу за 11 Листопада 2012. Процитовано 10 Грудня 2008.
- ↑ а б Викрадачі спокою наших осель. umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ І. Мащенко, «Гулівери земних споруд» [Архівовано 30 травня 2012 у Archive.is], Дзеркало тижня, #16 (340) 21-27.04.2001
- ↑ Киевская телебашня стала приютом для соколов и стоит без единого болта. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ Орлова В. (1 березня 2022). Росіяни вдарили по телевежі у Києві: цілилися в апаратну з людьми (фото, відео). УНІАН. Архів оригіналу за 1 Березня 2022. Процитовано 1 Березня 2022.
- ↑ Жертвою ракетного удару по Київській телевежі став телеоператор. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 Березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ Атака на телевежу: відновлено трансляцію частини телеканалів у регіонах. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 Березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ а б Дмитро Хилюк. Київська телевежа: вигадки і реальність [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] for-ua.com. Перевірено 6 травня 2012.
- Телецентр // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 471.
|
Це незавершена стаття про телекомунікації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |