Перейти до вмісту

Ке-Ну

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ке-Ну
Типлегкий танк
Схема: двигун попереду, відділ керування позаду
Походження Японська імперія
Історія використання
На озброєнні19441945
Оператори Японська імперія
Історія виробництва
Виготовлення1944
Виготовлена
кількість
~100
Характеристики
Вага8,4
Довжина4380
Довжина ствола18,7
Ширина2070
Висота2280
Обслуга3-4

Калібр57-мм тип 97

Бронясталева
поверхнево загартована
Лоб: верх: 25, низ: 12
Борт: верх: 12
Корма: верх: 8
Дах: 6—9
Днище: 6
Башта: лоб: 15-25, маска гармати: 30, борт: 25, корма: 25, дах: 9
Головне
озброєння
танкова гармата
боєкомплект: 75
Другорядне
озброєння
2x7,7-мм тип 97
боєкомплект: 3300
Двигун6-циліндровий
рядний
дизельний
водяного охолодження
110
Підвіскапідвіска Хара
Дорожній просвіт400
Швидкістьшосе: 40
Прохідністьпідйом: 33°
рів: 2,0
брід: 1,0

Ке-Ну у Вікісховищі

Тип 4, «Ке-Ну» (яп. 四式軽戦車ケヌ, ен сікі Кей сенся ке-ну) — японський легкий танк часів Другої світової війни, що являв собою легкий танк «Ха-Го» з встановленою на нього баштою середнього танка «Чі-Ха». Випускався в невеликих кількостях у 1944 році, а також перероблявся зі звичайних «ха-го»[1].

Історія та створення

[ред. | ред. код]

Тип 4 «Ке-Ну» був побічним ефектом тривалої розробки середнього танка Тип 97 «Чі-Ха». Оригінальний «Чі-Ха» був озброєний 57 мм гарматою з низькою початковою швидкістю. Досвід застосування в Маньчжоу-го, Китай на ранніх стадіях Японо-китайської війни (1937–1945), а також проти Радянського Союзу в боях на Халхін-Голі в ході Радянсько-японських прикордонних конфліктів (1938–1939) показав, що дана гармата абсолютно не ефективна проти наявної броні, що послужило причиною розробки нової 47 мм гармати з високою початковою швидкістю польоту снаряда. Установка нової 47 мм гармати на танк «Чі-Ха» призвело до створення «Шінхото Чі-Ха». Вивільнені після модернізації башти зі старими 57 мм гарматами було вирішено змонтувати в корпус легкого танка «Ха-Го». Результат отримав назву Тип 4, «Ке-Ну». Подібним чином протягом 1944 р. було вироблено приблизно 100 танків «Ке-Ну».[2]

Недоліки

[ред. | ред. код]

Незважаючи на установку гармати від середнього танка Тип 97 «Чі-Ха», «Ке-Ну», хоч і отримав підвищену вогневу міць, залишався власне легким танком Тип 95 «Ха-Го». Установка нової башти на старе шасі призвела до збільшення маси танка на 1 т і знизила максимальну швидкість до 40 км/год. Крім того, модернізація жодним чином не вирішила головної проблеми Типу 95 — абсолютно недостатньої товщини бронювання корпусу. Максимальна товщина бронювання становила 30 мм в лобовій частині башти і легко пробивалася 37 мм, 75 мм і 2-х фунтовими гарматами на танках союзників.

Військове застосування

[ред. | ред. код]
Тип 4 «Ке-Ну» в бронетанковому Музеї в Кубинці, Москва

Модернізація була проведена в 1944, і серйозного впливу на хід війни танк надати вже не зумів, тому більшість танків надійшла в частини, призначені для оборони Японських островів від висадки військ США, яка так і не відбулася[3]. Кілька Тип 4 «Ке-Ну» були відправлені в Корею і Маньчжоу-го, де воювали проти частин Червоної армії в ході Маньчжурської операції (1945).[4] Захоплений у ході Маньчжурської операції "Ке-Ну" виставлено в Танковому музеї в Кубинці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zaloga, Japanese Tanks 1939-45, p. 18
  2. History of War. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
  3. A. M. Tomczyk. Japońska broń pancerna. — Т. 2   - Japońska broń pancerna w latach 1939-1942.
  4. History of War [Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.].

Література

[ред. | ред. код]
  • Steven J. Zaloga. Japanese Tanks 1939-45. — Osprey, 2 007. — ISBN 9781846030918.
  • A. M. Tomczyk. Japońska broń pancerna. — Gdańsk : AJ Press, 2002. — Vol. 2   - Japońska broń pancerna w latach 1939-1942. — 121 p. — (TankPower №   10) — ISBN 8-37237-111-3.

Посилання

[ред. | ред. код]