Квасір
| Квасір давньоскан. Kvasir | |
|---|---|
| Міфологія | Германо-скандинавська |
| Вбивця | Ф'ялар і Ґалар[d] |
| Частина від | скандинавська міфологія |
Ква́сір, Ква́зір (давньоскан. Kvasir[1][2][3]) — в германо-скандинавській міфології істота, яка виникла зі слини асів та ванів, які провели обрядове змішання слини в чаші при підписанні миру. Можливо, спочатку уособлював хмільний напій, який отримується в результаті процесу квашення (сусло, пиво, квас тощо). В «Колі Земному» в «Сазі про Інґлінґів» належить до ванів.
Квасір був настільки мудрим, що міг відповісти на будь-яке питання. Помиривши асів та ванів, він вирушив вчити людей мудрості, але ті мало прислухалися до слів маленького мудреця. Тоді Квасір вирушив до Свартальфагейму. Там він зустрів двох братів-цвергів — Ф'ялара та Галара. Вони вбили Квасіра, а з його крові приготували напій. Кожен, хто хоча б раз його пробував, ставав вправним поетом, за що напій було названо «медом поезії». Асів брати переконали, що Квасір помер від власної мудрості, якої жодні питання не могли в ньому применшити.
- ↑ Слово може бути з руської мови, пор. укр. квас, см.J.J. Mikkola Kansallinen liike Böömissä. Kansanvalistusseura стр. 331, також в параграфах про квас та хміль[1] [Архівовано 5 Лютого 2018 у Wayback Machine.]. Може бути пов'язано з: ісл. kvasa «знесилювати», дан. kvas(s)e «чавити, витискати сік», н.-в.-н. quatschen «витискати». см. Vries J. de. Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 2. Aufl. Leiden, 1977. S. 336.
- ↑ Квасір [Архівовано 8 Лютого 2015 у Wayback Machine.] // Щеглов Г., Арчер В. Мифологический словарь, 2006 г.
- ↑ Квасір [Архівовано 6 Квітня 2017 у Wayback Machine.] (norroen.info)
- Александр Николаевич Афанасьев (1865—1869). Поэтические воззрения славян на природу. Директ-медиа (2014) том. 1, ISBN 978-5-4458-9827-6.
- Georges Dumézil. Loki. 1st edition (1948): Les Dieux et les hommes, Paris, G. P. Maisonneuve (Французькою). 2nd edition (1958): Trans. by Inge Köck, Stuttgart, Wissenschaftliche Buchgesellschaft (Німецькою). 3rd edition (1986): Paris, Flammarion, ISBN 2-08-211159-8 (Французькою).
- Georges Dumézil (1974). Gods of the Ancient Northmen. University of California Press. ISBN 9780520035072
- Anthony Faulkes (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3
- Richard Heinzel (1889). Über die ostgothische Heldensage. Sitzungsberichte der Wiener Akademie der Wissenschaften. Phil.-hist. Kl. 1889. Bd. 119. Abb. 3 (Німецькою).
- Lee Milton Hollander. (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway [Архівовано 12 Листопада 2012 у Wayback Machine.]. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8
- Jooseppi Julius Mikkola. Bidrag till belysning af slaviska lånord i nordiska språk. Arkiv för nordisk filologi, vol. 19 (1903), pp. 325-333.
- Eugen Mogk (1923). Novellistische darstellung mythologischer stoffe Snorris und seiner schule: Magische Ursprungsgsrumen der Finnen. Folklore Fellows Communications, vol. 51. Helsinki, Suomalainen Tiedeakatemia
- Rudolf Simek (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1
- Karl Joseph Simrock (1st edition: 1855, 2nd edition 1864). Handbuch der deutschen Mythologie mit Einschluss der nordischen. Bonn, Marcus.
- R. Stübe (1924). Kvasir und der magische Gebrauch des Speichels. Published in Festschrift Eugen Mogk zum 70. Geburtstag 19. Juli 1924. Halle a. d. Saale: Niemeyer, pp. 500-509. OCLC 2952753
- Albert Morey Sturtevant (1952). Etymological Comments upon Certain Old Norse Proper Names in the Eddas. PMLA, Vol. 67, No. 7 (Dec. 1952), pp. 1145-1162.
- Олег Николаевич Трубачёв и др. Этимологический словарь славянских языков. Академия наук СССР, Москва, т. 13 [Архівовано 25 Лютого 2021 у Wayback Machine.] (1987) (Російською)
- Jan de Vries (2000). Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 4th edition, Leiden (Німецькою)
- Adolfo Zavaroni (2006). Mead and aqua vitae: Functions of Mímir, Oðinn, Viðófnir and Svipdagr. Amsterdamer Beiträge zur älteren Germanistik, Eds: Erika Langbroek et al., vol. 61 (2006), pp. 65-86. ISSN 0165-7305