Кварцова криза
Кварцова криза (або кварцова революція) — потрясіння в годинниковій галузі, спричинене появою кварцових генераторів у 1970-х та початку 1980-х років, які значною мірою замінили механічні годинники по всьому світу, дозволивши при малих електрозатратах отримувати точні у часі імпульси.[1] Це сповільнило швейцарську годинникову промисловість, яка вирішила зосередитись на традиційних механічних годинниках, тоді як більшість світового виробництва годинників перейшло на азійські компанії, такі як Seiko, Citizen і Casio в Японії, які застосували нові технології.[2]
Кварцова криза виникла на тлі глобальної цифрової революції, що сформувалася наприкінці 1950-х років.[3] Криза почалася з моделі годинника Astron, який був першим у світі кварцовим годинником, представленим Seiko у грудні 1969 року.[2][4]
Ключові успіхи включали заміну механічного або електромеханічного годинникового механізму кварцовим генератором, а також заміну традиційних циферблатів цифровими дисплеями — світлодіодними чи рідкокристалічними(РКД).[2] Кварцові годинники виявилися набагато точнішими та дешевшими, ніж механічні.[5]
Під час Другої світової війни Швейцарія зберігала нейтралітет. У той час як основні країни світу змушені були замість годинників виробляти прилади військового призначення, швейцарські годинникарі продовжували виготовляти годинники для цивільних споживачів. У результаті після війни швейцарська годинникова промисловість потрапила в монопольне становище. Галузь розквітла через відсутність реальної конкуренції. До 1970-х швейцарська годинникова промисловість утримувала 50 % світового ринку годинників.[6]
На початку 1950-х спільне підприємство компанії Elgin Watch у Сполучених Штатах та Lip у Франції з виробництва електромеханічних годинників, що живляться від невеликої батареї, заклало основу кварцових годинників.[7] Хоча підприємство Lip-Elgin випускало лише прототипи, у 1957 році у виробництві надійшли перші акумуляторні годинники американського виробництва Hamilton 500.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
До 1983 року криза досягла критичної точки. Швейцарська годинникова індустрія, у якій у 1970 році було 1600 годинникарів[прояснити], скоротилася до 600.[8][5] У березні 1983 року дві найбільші швейцарські годинникові групи, ASUAG (Allgemeine Schweizerische Uhrenindustrie AG) та SSIH (Société Suisse pour l'Industrie Horlogère), об'єдналися, щоб врятувати галузь. Об'єднане підприємство ASUAG/SSIH згодом стало називатися SMH (Société de Microélectronique et d'Horlogerie).[9] Ця організація стала попередником групи Swatch, яка поставила за мету відродити швейцарську годинникову промисловість, давши новий поштовх всім зацікавленим брендам. У 1998 році конгломерат був перейменований в Swatch Group, який став найбільшим виробником годинників у світі.[10][11]
- ↑ Seiko Watch Corporation: Moving Upmarket ^ HKU658. HBR Store (англ.). Архів оригіналу за 15 Червня 2021. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ а б в October 10, Joe Thompson; 2017. Four Revolutions: Part 1: A Concise History Of The Quartz Revolution. HODINKEE (англ.). Архів оригіналу за 30 Травня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ Hodson, Richard (28 листопада 2018). Digital revolution. Nature (англ.). Т. 563. с. S131—S131. doi:10.1038/d41586-018-07500-z. Архів оригіналу за 20 Жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ A Tale of Quartz. www.govbergwatches.com. Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ а б Reasons to Own an Inexpensive Quartz Watch | Bob's Watches Rolex Blog. Bob's Watches (англ.). 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ David Landes, Revolution in Time: Clocks and the Making of the Modern World, Cambridge, Massachusetts, 1983.
- ↑ Rene Rondeau, The Watch of the Future: The Story of the Hamilton Electric Watch, Corte Madera, California, 1992, pp. 50.
- ↑ A grand complication : the race to build the world's most legendary watch : Perman, Stacy : Free Download, Borrow, and Streaming. Internet Archive (англ.). Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ History of The Swatch Group SA – FundingUniverse. www.fundinguniverse.com. Архів оригіналу за 8 Вересня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ Adams, Ariel. Top Watches For Social Peacocking. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 2 Березня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.
- ↑ Gray, Kevin (4 листопада 2015). Do Men Still Crave Status Watches?. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 11 Вересня 2018. Процитовано 18 серпня 2020.