Кашперівська волость

Кашперівська волость
Центр	Кашперівка
Площа	13 812 (1886)
Населення	7857 осіб (1886)
Густота	52.1 осіб / км²

Кашперівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Кашперівка.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 6 сільських громад. Населення — 7857 осіб (3814 чоловічої статі та 4043 — жіночої), 931 дворове господарство.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6083	4878
Приватної власності	7476	4793
Іншої власності	253	212
Загалом	13812	9883

Поселення волості на 1886 рік:

• Кашперівка — колишнє власницьке село при річці Роська, 1850 осіб, 273 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини, цегельний, черепичний і бурякоцукровий заводи.
• Збаржівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 929 осіб, 142 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.
• Кошів — колишнє власницьке село при річці Рось, 950 осіб, 141 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Лісові Бурківці — колишнє власницьке село, 542 особи, 82 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Лісові Скибинці — колишнє власницьке село при річці Роська, 1365 осіб, 174 двори, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, 2 лавки, паровий і 4 водяних млини, цегельний завод.
• Погреби — колишнє власницьке село при річці Рось, 377 осіб, 59 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.

Наприкінці 1880-х років до волості було приєднано села Брідок та Зрайки з ліквідованої Галайківської волості.

Старшинами волості були:

• 1909-1915 роках — Лаврентій Стефанович Кравець,,,,.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)