Кафедральний собор Вісбю

Кафедральний собор Вісбю
Дата створення / заснування	27 липня 1225 і 1225[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]-1">[1]
Названо на честь	Діва Марія
Країна	Швеція[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]-1">[1]
Адміністративна одиниця	Готланд[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]-1">[1]
Місце розташування	Вісбю
Дієцезія	Diocese of Visbyd
Присвячено	Діва Марія
Ким офіційно відкритий	Бенґт Маґнуссон
Архітектурний стиль	романський
Дата офіційного відкриття	1225
Орендар	Visby parishd
Статус спадщини	ecclesiastical listed building complexd[[d:Track:Q20244383]]-2">[2]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента	d
Офіційний сайт
Кафедральний собор Вісбю у Вікісховищі

Кафедральний собор Святої Марії у Вісбю (швед. Visby S:ta Maria domkyrka) — головна церква дієцезії Вісбю Церкви Швеції, єдиний вцілілий та діючий середньовічний собор у місті Вісбю, на шведському острові Готланд, Є третьою найстарішою спорудою у Вісбю.

Історія

Кафедральний собор Святої Марії у Вісбю будувався в Середньовіччя. Будівництво парафіяльної церкви для численної громади німців-католиків, на гроші німецьких моряків та купців, почалося в XII столітті і було завершене 1225 року. 27 липня того ж року церква була освячена на ім'я Святої Марії єпископом Бенґтом Маґнуссоном з Лінчепінга. Церква є романською базилікою з апсидою, трансептом та західною вежею.

Через роки церква була збільшена в декілька разів, добудовані хори і дві східні вежі, пізніше церква ще неодноразово перебудовувалася. Після Реформації, 1572 року церква Святої Марії отримала статус кафедрального собору. З 2003 року Кафедральний собор Вісбю є також кафедральним собором Церкви Швеції за кордоном.

В одній з башт TeliaSonera має вбудовану базу станції для мобільної телефонії.

Органи

Головний орган кафедрального собору виготовлений шведською органною майстернею Åckerman & Lund і встановлений в соборі 1892 року. Хоровий орган, який також відомий як Маріїнський орган , новіший, він встановлений 1984 року.

• 
  Головний орган
• 
  Хоровий орган

Крім того, у соборі є ще невеликі органи-позитиви та деякі інші історичні музичні інструменти.

Література

• Robert Bohn: Wisby-Die Keimzelle des hansischen Ostseehandels. In: Jörgen Bracker (Hrsg.) : Die Hanse. Lebenswirklichkeit und Mythos. 4. bibliographisch aktualisierte Auflage des Textbandes zur Hamburger Hanse-Ausstellung von 1989. Schmidt-Römhild, Lübeck 2006, ISBN 3-7950-1275-9, S. 269–282.
• Antjekathrin Graßmann (Hrsg.) : Lübeckische Geschichte. 2. überarbeitete Auflage. Schmidt-Römhild, Lübeck 1989, ISBN 3-7950-3203-2.
• Marita Jonsson, Sven-Olof Lindquist: Kulturführer Gotland. Almqvist & Wiksell, Uppsala 1993, ISBN 91-88036-09-X.
• Ulrich Quack: Gotland. Die größte Insel der Ostsee. Eine schwedische Provinz von besonderem Reiz. Kultur, Geschichte, Landschaft. DuMont, Köln 1991, ISBN 3-7701-2415-4.

Примітки

_1-1">^б [https://tools.wmflabs.org/heritage/api/api.php?action=search&format=json&srcountry=se-bbr&srlanguage=sv&srid=21300000004519_Wiki_Loves_Monuments_monuments_database]_—_2017.[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]