Каталонські землі

Каталонські землі
Катойконім	català і catalana
Континент	Європа
Країна	Андорра,  Франція,  Італія і  Іспанія
Геодані	Data:Països Catalans.map
Валюта	євро
Сторона автомобільного руху	праворучd
Мова комунікації	каталанська
Інтернет-домен найвищого рівня	.cat
Каталонські землі у Вікісховищі

Каталанські країни на мапі світу

Каталонські землі чи каталонські території (кат. Països catalans, скорочено «PPCC», літературною каталонською [pəˈizus kətəˈɫaŋs]) — усі середземноморські адміністративні території, населення яких, хоча б частково, говорить каталонською мовою:

• Автономна спільнота Каталонія (Іспанія),
• Автономна спільнота Валенсія (Іспанія),
• Автономна спільнота Балеарські острови (Іспанія),
• невелика територія в автономній спільноті Іспанії Арагон (Західна смуга),
• невелика територія в автономній спільноті Іспанії Мурсія (Ал-Карша),
• департамент Східні Піренеї у Франції (або Північна Каталонія),
• Князівство Андорра,
• Альгеро на о. Сардинія, Італія.

Іноді до «каталонських земель» не включають невеликі райони названих вище територій, де місцеве населення говорить іншими, ніж каталонською, мовами:

• район Баль-д'Аран у Каталонії, де говорять аранською говіркою гасконського діалекту окситанської мови,
• район ле-Фенуєд (кат. Fenolleda або el Fenolledès, окс. Fenolhedés або la Fenolheda, фр. le Fenouillèdes), де говорять лангедокським діалектом окситанської мови,
• південні та східні райони Валенсії, де говорять діалектами іспанської мови — кумарки:
  • Рінкон-де-Адемус,
  • Альто-Міхарес,
  • Альто-Палансія,
  • Лос-Серранос,
  • Оя-де-Буньйол,
  • Каналь-де-Наваррес,
  • Валле-де-Кофрентес або Валле-де-Айора,
  • Вега-Баха-дель-Сегура або Верта-де-Оривела,
  • Рекена-Утієль,
  • деякі громади кумарки Віналопо-Мічя,
  • муніципалітет Вільєна у кумарці Віналопо-Мічя.

• 
  Каталонські землі

На території сучасних каталонських земель каталономовці розселилися починаючи з ХІІІ — XIV ст., коли король Яків І Арагонський у 1229 р. завойовує Мальорку, а у 1238 р. Валенсію і виганяє звідти місцевих мусульман. Пізніше вплив каталонців поширюється на інші території Середземномор'я: під час максимального розширення Арагонського королівства у середньовіччя до нього входять також Південна Італія, о. Сардинія, о. Сицилія, о. Корсика, територія навколо грецьких Афін.

Міста

• Барселона

1 •

6 •

•

2

• Перпіньян

• Сальс-ле-Шато / Салсас

Альгеро •

• Льєйда

• Реус

• Таррагона

• Жирона

•

3

• 4

• 5

Сео-де-Урхель •

•

Андорра-ла-Велья

• Валенсія

• Пальма

• Аліканте

• Кастельйон-де-ла-Плана

• Гуардамар-дел-Сегура

• Фрага

• Мао

Елш •

1 - Оспіталет-де-Льобрегат

2 - Бадалона

3 - Тарраса

4 - Сабадель

5 - Матаро

6 - Санта-Кулома-де-Граманет

Посилання

• Історія побудови «Брами каталанських країн» [Архівовано 1 квітня 2007 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.), (фр.), (ісп.)
• Каталанські країни. (кат.)
• Каталанофонія. (кат.)
• Каталанська мова. (кат.)
• Панкаталонство. (кат.)
• Мапи каталанських країн. (кат.)
• Українська Іспанія. (укр.)
• Посвята Каталонії-1 [Архівовано 9 червня 2009 у Wayback Machine.], стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
• Посвята Каталонії-2. На прощу перед обідом [Архівовано 9 червня 2009 у Wayback Machine.], стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
• Посвята Каталонії-3.Тапас, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
• Посвята Каталонії-4. Від музею до таверни [Архівовано 22 вересня 2010 у Wayback Machine.], стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
• Посвята Каталонії-5. Туризм із глуздом [Архівовано 22 вересня 2010 у Wayback Machine.], стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
• Посвята Каталонії-6. Фієста, або Наслідки революції [Архівовано 24 листопада 2009 у Wayback Machine.], стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)