Карлуцьке ханство

	Карлуцьке ханство
Столиця	Койлик
Мова(и)	Карлуцька мова
Населення	Карлуки
	Хан

Карлукське ханство — тюркська держава, утворена карлуками на території північного Семиріччя, аж до річки Ілі, зі столицею в Койлику (деякий час столицею також був Алмалик).Карлукське ханство було васалом Караханідів до 1130 р., з 1130 і до 1200 рр. — васалом каракитаїв. З 1200 року - самостійна держава.^[1]

Історія

В кінці XII століття почалася громадянська війна в ханстві. Правитель Алмалика Бузар (Озар у Джувейні) оголосив себе ханом і почав війну з карлуцьким Арслан-ханом, однак війна нічого не змінила, все залишилося як було. Обидва карлуцьких правителів об'єдналися проти каракиданів і в результаті стали самостійними правителями.

Коли зі сходу прийшли наймани та монголи, карлуцькі правителі Арслан-хан і Бузар оголосили себе васалами монголів. Карлуки з монголами брали участь у походах на каракитаїв і Хорезмську імперію.

Коли Чингізхан розділив імперію на улуси, Койлицьке володіння Карлукського ханство перейшло в Улус Джучі, а Алмаликське володіння в Улус Чаґатая.

Хани

Арслан хан — карлуцький правитель, убитий у правлінні гурхана Чжелугу за підозрою в заколоті.
Мамду-хан ібн Арслан — карлуцький правитель, син попереднього, союзник Кучлука.
Арслан хан ІІ — правитель Койлика (1210—1222), брат попереднього. Вів боротьбу з Кучлуком на боці Чингізхана, ставка Койлик.
Бузар хан (1200-1218 під ім'ям хана Тугріл-хана, ставка Алмалик)
Сукнак хан (1218-1222, син Бузара)

Див. також

Посилання

↑ Meyer, James H. (2014). Turks across empires : marketing Muslim identity in the Russian-Ottoman borderlands, 1856-1914 (вид. First edition). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-872514-5. OCLC 880557764.

[1] Meyer, James H. (2014). Turks across empires : marketing Muslim identity in the Russian-Ottoman borderlands, 1856-1914 (вид. First edition). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-872514-5. OCLC 880557764.

[1]

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану
Стародавній світ	Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540
Раннє середньовіччя	Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218
Пізнє середньовіччя	Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627
Від ханства до жузів і Букеєвської Орди	Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872
У складі Російської імперії	Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922
Новітня історія	Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991