Перейти до вмісту

Караван (роз'їзд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Караван
Харківська дирекція
Південна залізниця
роз'їзд
Залізничний роз'їзд Караван
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресас. Червона Поляна, Нововодолазький район Харківської області
Структура
Лінія(ї)Мерефа — Красноград
Платформ1
Тип платформбічна низька
Колій3
Історія
Відкрито1932 (92 роки)
Електрифіковано1974
Інша інформація
ВласникПівденна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)441822
Код Експрес-32204477
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мерефа31 км
Красноград45 км
Мапа

Каравáн — проміжний залізничний роз'їзд 5-го класу Південної залізниці на дільниці Мерефа — Красноград між зупинним пунктом Сосонівка (3 км) та зупинним пунктом Станиця (3 км), а також між станціями Кварцовий (7 км) та Власівка (8 км). Відстань до станції Мерефа — 31 км, а до станції Красноград — 45 км[1][2].

Розташований у с. Червона Поляна Нововодолазького району Харківської області. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Історія

[ред. | ред. код]

Роз'їзд був відкритий у 1932 році і назва походить від однойменного села Караван, що знаходиться неподалік від нього[3].

У 1974 році роз'їзд було електрифіковано постійним струмом під час електрифікації лінії Мерефа — Власівка[4]. Разом з тим Караван було обладнано електричною централізацією стрілок та сигналів.

Колектив залізничників роз'їзду Караван складається із 6 осіб. Начальник роз'їзду — Юлія Нечмоглод[5].

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Роз'їзд Караван має 3 колії: головну, приймально-відправочну та тупикову.

На роз'їзді провадяться роботи з прийому, відправленню, пропуску, схрещенню та обгону пасажирських та вантажних поїздів.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На роз'їзді Караван зупиняються електропоїзди приміського сполучення в напрямку Харкова та Краснограда[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  3. А. С. Архангельский, В. А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 208. — 100 000 прим.(рос.)
  4. История электрификации железных дорог СССР. 1972–1975 гг. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 14 червня 2015. (рос.)
  5. Южная железная дорога. Южная от А до Я… Караван [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Розклад руху приміських поїздів Південної залізниці [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]