Какофонія
Зовнішній вигляд
Какофо́нія (від грец. kakós ‘поганий’ і дав.-гр. φωνή ‘звук’) — немилозвучне сполучення звуків, що справляє естетично негативне враження (у музиці, віршах).
Цей термін частіше використовується стосовно музики, причому не завжди об'єктивно. Відомий трагічний приклад вживання цього терміну у статті «Сумбур замість музики», де ним охарактеризована опера «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича:
Якщо композиторові трапляється потрапити на доріжку простої і зрозумілої мелодії, то він негайно, немов злякавшись такого лиха, кидається в нетрі музичного сумбуру, що місцями перетворюється в какофонію.
Іноді цей термін може використовуватись і в переносному значенні, наприклад у стосунку до архітектурних «шедеврів» у словосполученні «застигла какофонія»[1]
- Какофонія // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Какофонія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 453.
- Шум // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 592.
- ↑ Застывшая какофония. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 20 березня 2008.