Перейти до вмісту

Казанська конка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казанська конка
Опис
КраїнаРосія Росія
МістоКазань
Дата відкриття2 жовтня 1875
Дата закриття13 грудня 1900
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів5
Довжина маршрутів18,5
Рухомий склад
Кількість депо2
CMNS: Казанська конка у Вікісховищі

Казанська конка - мережа кінної залізниці, що існувала в місті Казань, Росія в другій половині XIX століття.

Історія

[ред. | ред. код]

1 січня 1870 року Міністерство шляхів сполучення схвалило проєкт інженера П. П. Панаєва, в ході реалізації якого 2 жовтня 1875 року була відкрита казанська конка, одна з перших в Росії.

На момент відкриття експлуатувалося 12 вагонів місткістю до 40 осіб.

До кінця XIX століття загальна протяжність п'яти ліній склала 18,3 км. Колії головним чином були одноколійні з роз'їздами через 300-600 м. Конка мала дві стайні: Адміралтейську на 200 коней і Арську на 130 коней.

13 грудня 1900 року конка припинила своє існування, ставши основою для електричного трамвая.

Лінії

[ред. | ред. код]
  • Волжская (Толчок — пристани в Дальнем Устье)
  • Проломная (Толчок — Проломная — Рыбнорядская пл. — Суконная слобода)
  • Грузинская (Николаевская площадь у Кремля — Вознесенская — Лево-Черноозерная — Покровская — Грузинская — Арское поле — кладбище)
  • Центральная (Право-Театральная — Верхне-Федоровская — Рыбнорядская — Мяснорядская — Евангелистовская)
  • Екатерининская (Николаевская площадь — Толчок — Владимирская — Московская — Сенная площадь — Тихвинская — Евангелистовская — Екатерининская — завод Крестовниковых)

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]