КТМ-4С
| КТМ-4С | |
|---|---|
| Виробництво | |
| Підприємство-виробник | Усть-Катавський вагонобудівний завод |
| Екземпляри | 0 |
| Розміри | |
| Довжина | 20040 мм |
| Ширина | 2600 мм |
| Маса без пасажирів | 20[1] т |
| Максимальна швидкість | 60 км/год |
| Ширина колії | 1524 |
| Місткість | |
| Місць для сидіння | 58[2] |
| Стоячих місць | 140[2] |
КТМ-4С — проєкт шестивісного двосекційного високопідлогового моторного трамвайного вагона, що розроблявся в 1960-ті роки Усть-Катавським вагонобудівним заводом імені С. М. Кірова[3]
У 1960-ті роки темпи урбанізації в СРСР значно збільшилися, і для великих міст був необхідний громадський транспорт з великою провізною здатністю, тому в 1964 рік Рада міністрів СРСР доручила УКВЗ розробити зчленований трамвайний вагон[4][5].
Новій розробці було присвоєно модель КТМ-4С. За основу проєктованого вагона був взятий випущений в 1962 році трамвайний поїзд КТМ/КТП-3, якому був доданий вузол зчленування[6]. Шляхом цього збільшувалася корисна площа вагона і збільшувалася максимальна пасажиромісткість до 198 осіб, що мало збільшити провізну спроможність трамвайних ліній, де експлуатувалися дані поїзда до 10400 пасажирів на годину, при пропуску на транспортній лінії 80 вагонів КТМ-4С за годину.
Однак майже відразу розробка проєкту шестивісного вагона КТМ-4С зупинилася, оскільки реалізувати його в металі УКВЗ не міг через неготовність виробничих потужностей до випуску зчленованих трамвайних вагонів.
- ↑ Юдін В.А., Самойлов Д.С. Міський транспорт: Підручник для ВНЗ. — М. : Стройиздат, 1975. — С. 17.
- ↑ а б Овечников Є.В., Фішельсон М.С. Міський транспорт: Підручник для ВНЗ. — М. : Вища школа, 1976. — С. 104.
- ↑ Міхєєв В.М. Історія та перспектива трамваєбудування на Усть-Катавському вагонобудівному заводі // Вісник ГЕТ Росії. — 1996. — № 2. — С. 28.
- ↑ Куріхін О. В. Розалієв. Трамвай «з гармошкою» // Техніка - молоді. — 2006. — № 11. — С. 16.
- ↑ Усть-Катавський вагонобудівний завод: сторінки історії // Омнібус. — 2008. — № 7/8. Архівовано з джерела 11 травня 2018. Процитовано 2023-08-26.
- ↑ Шпаков І. В. . — С. 212-214. — ISSN 1993-5552. Архівовано з джерела 30 жовтня 2013.