Йоаникій Ґалятовський
Йоаникій Ґалятовський | |
---|---|
Іѡанѣкій Ґалꙗтовскій[1] | |
Народився | 1620 Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 2 (12) січня 1688 Чернігів |
Поховання | Успенський собор (Чернігів) |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | література |
Галузь | проповідьЧеська_національна_авторитетна_база_даних |
Відомий завдяки | письменник, перекладач, філолог, оратор, богослов |
Alma mater | Київська колегія |
Вчителі | Лазар (Баранович) |
Знання мов | українськаЧеська_національна_авторитетна_база_даних |
Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Посада | архімандрит |
Конфесія | православ'я |
|
Йоаникій Ґалятовський[3] (пол. Joannicjusz Galatowski; бл. 1620, Волинь, Річ Посполита — 12 січня 1688, Чернігів, Гетьманщина) — український православний монах, архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові (1669—1688). Випускник, викладач і ректор (1657—1669) Києво-Могилянській колегії. Письменник, агіограф, проповідник і гомілет (теоретик церковного красномовства), педагог, публіцист.
Писав українською і польською мовами. Автор численних українських бестселерів: «Ключ разумінія» (1659), «Неба нового» (1665), «Месія правдивий» (1669), «Стара західна церква новій римській церкві» (1678), «Лебідь» (1679), «Фундаменти» (1683), «Алькоран Магометів» (1683).
Відіграв істотну роль у розвитку українського письменства ранньомодерної доби, регламентував барокові форми прозових, ораторських жанрів. Помер у Чернігові, Гетьманщина. Похований у реставрованому ним Успенському соборі Єлецького монастиря. Також — Іоаникій.
Йоаникій Галятовський походив з Волині. У 1640-х роках навчався в Києво-Могилянській Колегії, був учнем Лазаря Барановича.
Близько 1650 року прийняв чернечий постриг. Служив у Куп'ятицькому монастирі (поблизу Пінська, нині Білорусь). Повернувшись до Києва, викладав курс риторики у Києво-Могилянському колегіумі.
У 1658—68 роках (після Л. Барановича) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен Києво-Братського монастиря. Від 1668 року — ігумен, згодом архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря.
Конфлікт і неприйняття ставленика Москви, «місцеблюстителя» Київської митрополії єпископа Методія (Филимоновича), якого не визнавало більшість представників вищого українського православного духовенства, примусили Й. Галятовського виїхати з Києва (1664) і шукати притулку у львівського православного єпископа Атанасія Желиборського. Крім Львова, Галятовський відвідав Луцьк, Слуцьк, Мінськ.
1668 року повернувся до Києва. Владнавши питання з друкуванням свого трактату «Месія правдивий», поїхав до Новгорода-Сіверського — до чернігівського архієпископа Л. Барановича. У 1669—88 роках — архімандрит Єлецького Успенського монастиря у Чернігові.
Помер Йоаникій Галятовський 2(12) січня 1688 року в Чернігові, де й похований.
Йоаникій Галятовський — видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами:
- «Ключ разумінія..» (1659[4][5] і 1660, Київ; 1663[6] і 1665, Львів);
- «Казання» (1660);
- «Месія правдивий» (1669);
- Трактат з теорії гомілетики «Наука, або способ зложення казання» (1659);
- Небо новоє (1665, 1677, 1699)[7], історико-літературне значення якої полягало в ознайомленні українського суспільства з розповідями й легендами західно-європейської середньовічної літератури;[8]
- Гріхи розмаитіи — Чернігів, 1685.
- Боги поганскіи в болванах мешкаючіи… — Чернігів, 1686.
- Душі людей умерлих… — Чернігів, 1687
- «Скарбниця потребная» — Новгород-Сіверський, 1676
- а також кілька творів полемічного характеру, спрямованих на захист православ'я[8].
Видав польською мовою полеміко-богословські трактати:
- Messiasz prawdziwy… — Київ, 1672
- Rozmowa białocerkiewska… — Новгород-Сіверський, 1676
- Skarb pochwały — Новгород-Сіверський, 1676
- Łabędź z piórami swemi a darami boskiemi — Новгород-Сіверський 1679
- Alphabetum rozmaitym heretykom niewiernym dla ich nauczenia y nawrocenia do wiary katholickiey od prawowiernych katholikow… — Чернігів, 1681
- Alkoran Machometow… — Чернігів, 1683
1688 року переклав українською мовою окремі уривки Біблії[9]. Його творчий доробок свідчить про широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини[8].
Слідом за Єпіфанієм Славинецьким, Галятовський вплинув на розвиток схоластичної проповіді в Україні, сприяв поширенню на Московії традицій українського проповідництва. Цю справу згодом продовжили Димитрій Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- Біда К. Іоанікій Ґалятовський і його «Ключъ Разумѣнія» [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Рим: 1975 р. — 527 с. (репринтне видання стародруку разом зі 100-сторінковою розвідкою Костянтина Біди)
- Іоаникій Галятовський. Ключ розуміння. — Київ: Наукова думка, 1985. — 448 с. (до видання увійшли твори «Ключ розуміння» (скорочено), «Небо новоє», «Скарбніца потребная», «Гріхи розмаїтиї», «Душа»)
Іменем Йоаникія названо вулицю в Півцях — місцевості на північному сході Чернігова.
- ↑ У «Скарбниці потребній»
- ↑ Чеська_національна_авторитетна_база_даних
[[d:Track:Q13550863]]
- Галятовський, Іоаникій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Чепіга І. П. «Ключ розуміння» Іоаникія Галятовського — видатна пам'ятка української мови XVII ст. // Галятовський І. Ключ розуміння. Пам'ятки української мови / І. Галятовський; підгот.: І. П. Чепіга; відп. ред. В. В. Німчук; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні.– Київ: Наукова думка, 1985. — С. 5–51.
- Симонова, Катерина. Співвідношення книжних і народнорозмовних часток у творах І. Ґалятовського // У силовому полі мови. Пам'яті Інни Петрівни Чепіги [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] / Інститут української мови НАН України: упоряд.: Г. В. Воронич. — К.: КММ, 2011. — С. 176—183.
- Яковенко, Н. М. У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського. — К. : Laurus, 2017. — 604 с.
- Йоанникій Галятовський // Возняк М. С. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч.вид. — Вид. 2-ге, перероб. Кн.1. — Львів: Світ, 1992. — С. 572—580.
- Соломаха, Богачевська «Християнська антропологія Іоаникія Галятовського» [Архівовано 24 січня 2017 у Wayback Machine.]. — Чернігів, 2008.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 472. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. — Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007.
- Ciobanu, Ștefan. Din legăturile culturale româno-ucrainene. Ioannichie Galeatovschi și literatura românească veche // Academia Româna. Memoriile Secțiunii Literare. — 1938. — Seria III. — Tomul VIII. — Mem. 8. — P. 143—231, XVI pl.
- О. Іоаникій Ґалятовський // Ісіченко Ігор, Архиепископ. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII ст.). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: Святогорець, 2011. — С. 170—172; 201—207; 258—261. — ISBN 978-966-1576-03-01.
- Галятовський Іоаникій // Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т. / ред. кол.: відп. ред. О. І. Білецький (голова) та ін. — Т. 1 : Давня українська література (XI—XVIII ст.) / уклад. Махновець, Л. Є.. — Перероб. вид. — Харків: Прапор, 2005. — 976 с. — С. 283—291. — ISBN 966-8690-20-6.
- Ґалятовський Йоанікій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 291. — 1000 екз.
- Твори і інформація на Ізборнику [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Довідкова стаття на Ізборнику [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Галятовський Іоанікій
- Яковенко Н. М. У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]. — К. : Laurus, 2017. — 604 с.
- Публікації про життя та діяльність І. Галятовського [Архівовано 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] | Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського