Зосим

Зосим
грец. Ζώσιμος
Народився	460
Помер	520
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	історик, письменник
Галузь	Пізня Античність
Знання мов	давньогрецька[[d:Track:Q16744133]]-1">[1]
Роки активності	5 століття[[d:Track:Q13550863]]-2">[2] — 6 століття[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Magnum opus	Нова історія Зосима
Конфесія	політеїзм
Медіафайли у Вікісховищі

Зосим або Зосима (грец. Ζώσιμος, кінець V — початок VI ст) — візантійський історик початку Візантійської імперії.

Життєпис

Жив та діяв у столиці імперії — Константинополі. Його часи — правління перших візантійських імператорів. Водночас він служив на державних посадах за часів імператора Анастасія I як імперський адвокат. Розквіт літературної діяльності — 490-ті — 510-ті роки.

Основний твір Зосима — це «Нова історія». Охоплює події від Августа до 410 року. Особливо в подробицях викладені події від правління імператора Діоклетіана до часів імператора Феодосія II. Головний висновок Зосима — занепад Римської імперії пов'язаний із занепадом поганських вірувань, стародавньої релігії.

Джерела

• Walter A. Goffart: Zosimus, The First Historian of Rome's Fall. // The American Historical Review 76 (1971), S. 412—441. (англ.)