Золтан Амбруш

Золтан Амбруш
Народився	22 лютого 1861(1861-02-22) Дебрецен, Угорщина
Помер	28 лютого 1932(1932-02-28)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1] (71 рік) Будапешт, Угорське королівство ·хвороба
Поховання	Керепеші
Країна	Австрійська імперія  Угорщина  Долитавщина
Діяльність	письменник, перекладач, літературний критик, театральний критик, прозаїк, драматург
Сфера роботи	Угорська література
Alma mater	Паризький університет (1886), Будапештський університет (1881) і Колеж де Франс (1886)
Заклад	Nyugatd
Мова творів	угорська
Жанр	п'єса, роман, повість і есей
Членство	Угорська академія наук
У шлюбі з	Gizella Tormássyd і Etelka Benkőd
Діти	Gizella Ambrusd
Золтан Амбруш у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Золтан Амбруш (угор. Ambrus Zoltán; 22 лютого 1861, Дебрецен — 28 лютого 1932, Будапешт) — угорський письменник, есеїст, драматург і перекладач. Член-кореспондент Угорської академії наук.

Біографія

Після закінчення гімназії, в 1877-1881 вивчав право в Будапештському університеті. У 1879 помер його батько, залишивши 18-річному синові турботи про сім'ю. Амбруш став працювати викладачем, потім — театральним критиком, поміщав статті в пресі (Fővárosi лапок, Pesti Napló і Budapesti Szemle).

Література приваблювала Золтана більше, ніж юриспруденція, тому в 1885 він переїхав до Парижа, де вивчав філологію та історію французької літератури в Колеж де Франс і Сорбонні.

Після повернення на батьківщину став одним із співробітників журналу Hét в Будапешті. Його перу належить велика кількість оповідань.

У 1900 редагував журнал Új Magyar Szemle. У 1917-1922 — директор Національного театру.

Творчість

Золтан Амбруш — представник угорського романтизму і реалізму. Тонкий есеїст, багато почерпнув з французької «експериментальної» і психологічної прози, у Ренана і Франса, наступник традицій французької літератури XIX століття. Ввів в угорську літературу тип французького психологічного роману.

Автор кількох драматичних творів, опублікованих в журналі «Нюгат» романів, повістей, есе та оповідань, зібраних в шістнадцяти томах.

Переклав ряд творів французьких авторів, в тому числі, Бальзака, Флобера, Мопассана, Анатоль Франса, Віктора Шербюл'є.

Вибрана бібліографія

• Giroflé és Girofla (1901)
• Berzsenyi báró és családja (1902)
• Midás király I—II. (1906)
• A tóparti gyilkosság
• A türelmes Grizeldisz

Примітки

_1-1">^б [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12026585w_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]