Захарова Олена Ігорівна
Олена Захарова | ||||
---|---|---|---|---|
в программе "Утро на 5" на П'ятом канале, 2016 г. | ||||
Ім'я при народженні | Олена Ігорівна Захарова | |||
Народилася | 2 листопада 1975 (49 років) Москва, РРФСР | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
Роки діяльності | 1995 - нині | |||
IMDb | ID 1254161 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Олена Захарова у Вікісховищі | ||||
Олена Ігорівна Захарова (рос. Елена Игоревна Захарова; 2 листопада 1975, Москва. Російська РФСР) — російська акторка театру та кіно.
Народилась і зросла в Москві 2 листопада 1975. З шести років танцювала в естрадно-хореографічному ансамблі «Буратино» при ДК АЗЛК. Згодом у вісім років мати віддала її до класичного балету, але там вона провчилася зовсім мало. З кар'єрою в класичному балеті не склалося.
Після восьмого класу вступила до Щукінського училища. На другому курсі зіграла роль Віки у фільмі Олександра Леонардовича Александрова «рос. Приют комедиантов».
4 лютого 2011 року народила дочку.[1]
Активно знімається в кіно й серіалах.
Прибічник путінського режиму. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[2].
- 1995 — рос. Приют комедиантов — Віка
- 1996 — рос. Фильм о тебе
- 1997 — рос. Новогодняя история
- 1998 — рос. Му-Му
- 1998 — рос. Остановка
- 1998 — рос. Судья в ловушке
- 1999 — рос. Теплые ветры древних Булгар
- 2000 — рос. Простые истины
- 2000 — рос. Медики
- 2001 — рос. Пятый угол — Аня
- 2001 — Далекобійники
- 2001 — рос. Курортный роман. Ловушка для маэстро
- 2001 — рос. Яды, или Всемирная история отравлений — акторка в театрі Волкова
- 2002 — рос. Приключение мага
- 2002 — рос. Афродизия
- 2002 — рос. Леди на день — Луїза
- 2002 — рос. Спартак и Калашников — Оксана
- 2002 — рос. Юрики
- 2002 — Тартарен із Тараскона — Мері
- 2004 — рос. Пепел «Феникса» — Ксенія
- 2004 — рос. Красная Луна
- 2004 — рос. Слова и музыка
- 2004 — рос. Амапола — Ірина
- 2004 — рос. Парни из стали — Марі
- 2005 — рос. Жених для Барби
- 2005 — рос. Сага древних булгар. Сказание Ольги Святой
- 2005 — Хто в домі господар?
- 2005 — рос. Тайная стража
- 2006 — рос. Вернуть Веру — Віра Голубєва
- 2006 — рос. Точка
- 2006 — Кадети — Поліна Ольховська
- 2006 — рос. Парадиз — Віка
- 2006 — рос. Парижане — Настя Забавнікова
- 2007 — рос. Погоня за ангелом — Оленочка
- 2007 — рос. Удачный обмен
- 2008 — рос. Золотой ключик — Віра
- 2008 — Єрмолови — Тоня Єрмолова, мати Сергія, донька Насті й Кості
- 2008 — рос. Рука на счастье
- 2009 — рос. Принцесса и нищенка — Інга Сенцова, Альона Кримова
- 2009 — Кремлівські курсанти — Поліна Ольховська
- 2009 — рос. Тихие сосны — Олена
- 2009 — рос. Осенние цветы — Леда Нєжина
- 2009 — рос. Молчун
- 2010 — рос. Серафима Прекрасная — Іра Долгова
- 2010 — рос. Бежать — Юля
- Шоколад «Hershey's»
- Цукерки «Червоний Жовтень»
- Засіб для миття посуду «Fairy»
- Приз Гатчинського кінофестивалю за роль Марі у фільмі рос. «Тартарен из Тараскона»
- Приз Театральна премія «Чайка» за роль Офелії в постановці «Гамлет» режисера Пітера Штайна, 1999
- Приз журналу рос. Огонек «Відкриття року», 1999
- ↑ Олена Захарова народила дочку. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 15 травня 2011.
- ↑ Захарова Олена Ігоровна // Центр «Миротворець». Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- Олена Захарова на сайті Рускіно [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Олена Захарова на сайті Русакторс [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Олени Захарової [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Олени Захарової [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Учительская газета: «Я не біла й пухнаста» [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Олена Захарова: «Я не розумію, як можна вийти на сцену і грати в півноги!» [Архівовано 2 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Олена Захарова на сайті Театру Луни [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]