Перейти до вмісту

Заторське князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Заторське князівство
пол. Księstwo Zatorskie
нім. Herzogtum Zator
Сілезьке князівство
Освенцимське князівство
1445 – 1564 Корона Королівства Польського

Герб of Заторське князівство

Герб

Столиця Затор
Державний устрій Сілезьке князівство
Історичний період Середньовіччя Ранній новий період
 - Відокремлено від Освенцимського князівства 1445
 - Знову розділено 1474
 - Возз'єднання 1490
 - Продано Польщі 1494
 - Включено до складу Краківського воєводства 1564
 - Захоплене Австрією 1772
Сьогодні є частиною Польща Польща
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Заторське князівство

Заторське князівство (пол. Księstwo Zatorskie) або Заторське герцогство (нім. Herzogtum Zator) — одне з Сілезьких князівств, що існувало в 1445-1564 роках.

Історія

[ред. | ред. код]
Заторський замок

Затор відокремився від Освенцимського князівства, коли після одинадцяти років спільного правління сини князя Казимира I у 1445 році остаточно поділили землі між собою, при цьому його старший син Вацлав отримав територію навколо міста Затор. Роздробленість герцогства продовжилася після смерті Вацлава в 1468 році, коли в 1474 році його сини Казимир II і Вацлав II, а також Ян V і Владислав знову розділили територію Затора на дві частини вздовж річки Скава[1].

Однак після смерті Казимира II у 1490 році обидві частини герцогства були возз'єднані, a в 1494 році Ян V, як останній брат, що залишився в живих, став його одноосібним правителем. Оскільки сам Ян не мав спадкоємців, він вирішив того ж року продати герцогство польському королю Яну I Ольбрахту за умови, що сам він залишиться герцогом до своєї смерті[2][3].

У 1513 році Яна було вбито, а Затор приєднався до складу Польщі. На генеральному сеймі 1564 року король Сигізмунд II Август видав привілеї про інкорпорацію Освенцимського та Заторського герцогств до складу Польської Корони у складі Сілезького повіту Краківського воєводства, хоча польські королі зберегли як герцогські титули, а назва герцогства збереглася у правових актах (проте воно не мало особливих привілеїв)[4].

Після Першого поділу Польщі в 1772 році землі колишнього князівства увійшли до складу монархії Габсбургів. З 1818 по 1866 роки частина австрійської Галичини, Затор і Освенцим входили до Німецького союзу.

До 1918 року повний титул імператора Австрії включав, зокрема, титул герцог Заторський. Зі скасуванням Австро-Угорщини і заснуванням в 1918 році Другої польської республіки, цей титул також припинив своє існування.

Заторські князі

[ред. | ред. код]

Герцоги Заторські належали до Сілезької гілки династії П'ястів.

Напівофіційно з 1494 і офіційно з 1513 року князівство було частиною Королівства Польського

Правителі, які претендували на титул герцога під час австрійського поділу Польщі

[ред. | ред. код]
Імператор Приєднався Помер
Йосип II 1772 рік 20 лютого 1790 р
Леопольд II 20 лютого 1790 р 1 березня 1792 р
Франциск І 1 березня 1792 р 2 березня 1835 р
Фердинанд І 2 березня 1835 р 2 грудня 1848 р
Франц Йосип І 2 грудня 1848 р 21 листопада 1916 р
Карл I 21 листопада 1916 р 11 листопада 1918 р

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Żurek, Dorota (2014). Początki zamku w Zatorze. Rezydencja biednych książąt [The Beginnings of The Castle in Zator. The Residence of Poor Princes]. Wadoviana. Przegląd historyczno-kulturalny (Polish) (17): 182—196. ISSN 1505-0181. Процитовано 2 February 2024.
  2. Czechowski, Michael B. (Michael Belina) (1863). Poland: Sketch of her History. New York : Baker & Godwin. с. 49. Процитовано 2 February 2024.
  3. Wolski, Kalikst (1883). Poland, her glory, her sufferings, her overthrow. London : Kerby & Endean. с. 103. Процитовано 2 February 2024.
  4. Dembkowski, Harry E. (1982). The union of Lublin, Polish federalism in the golden age. Boulder : East European Monographs; New York : Distributed by Columbia University Press. с. 98. ISBN 978-0-88033-009-1.