Перейти до вмісту

Затока Шеліхова

Координати: 59°45′ пн. ш. 158°00′ сх. д. / 59.75° пн. ш. 158° сх. д. / 59.75; 158
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Затока Шеліхова
59°45′ пн. ш. 158°00′ сх. д. / 59.75° пн. ш. 158° сх. д. / 59.75; 158
Назва на честьШеліхов Григорій Іванович
Частина відОхотське море
Прибережні країни Росія
Максимальна глибина350 м
Вливаються
  • Палана, Аманіна, Анадирка, Воямполка, Іньчегітун, Кахтана, Квачіна, Кінкіль, Кокирто, Лісова, Майнкаптал, Матаваям, Podkagernayad, Пилгаваям, Pyatibratskaya Riverd, Рамлевеем, Рекіннікі, Теві, Тогатон, Ургиваям, Шаманка, Елтаваям, Еталона і Pustayad
  • ідентифікатори і посилання
    GeoNames2121316
    Затока Шеліхова. Карта розташування: Росія
    Затока Шеліхова
    Затока Шеліхова
    Затока Шеліхова (Росія)
    Мапа

    Ше́ліхова (Пенжинська) затока (рос. Шелихова (Пенжинский) залив) — затока у північно-східній частині Охотського моря між узбережжям Азії і західним берегом півострова Камчатки в Магаданській області і Коряцькому окрузі Російської Федерації. Південною межею затоки служить лінія, що з'єднує мис Толстой на півострові П'ягіна з мисом Утколоцьким на Камчатці[1]. У північній частині півостровом Тайгоносом розділяється на Гіжигінську губу та Пенжинську губу. Довжина — 650 км, ширина на вході — 130 км, найбільша ширина — 300 км, переважаючі глибини 50—150 м, найбільша — 350 м[2]. Відкрита у 1651 році землепроходцем Михайлом Стадухіним. Назву отримала на початку XX століття на честь російського мореплавця Григорія Шеліхова[3].

    Західний берег облямований високими відрогами Колимського гірського хребта, а до східного берега підступають гори Камчатки. Прибережні гори мають середню висоту 460 м, проте окремі з них перевищують 1 000 м. Низькі піщані береги зустрічаються у вершинах бухт. Порізані береги відносно слабо[3]. На берегових урвищах пташині базари[2].

    Острови затоки розташовані поблизу побережжя і невеликі за розмірами. Найбільш віддалені від берегової лінії Ямські острови знаходяться за 16 км від східного берега півострова П'ягіна[3].

    З грудня по травень вода вкрита шаром льоду. У північній частині плавучі льоди залишаються влітку[3]. Припливи неправильні, добові. Висота сягає 12,9 м що робить їх одними з найвищих у світі. З цієї причини було розглянуто будівництво припливної електростанції в цьому регіоні[4].

    У затоку впадають річки Гіжига, Пенжина, Яма, Воямполка , Малкачан, Кінкіль, Еталона, Ургиваям, Пилгаваям, Рамлевеем, Елтаваям, Матаваям, Лісова, Палана, Кокирто, Майнкаптал, Рекіннікі, Кахтана, Тогатон, Теві. Населених пунктів на берегах затоки мало; зосереджені вони головним чином поблизу гирл Пенжини і Гіжиги[3].

    Затока багата рибними ресурсами. Об'єктами рибальства є оселедець, корюшка, палтус, камбала, далекосхідна навага[2].

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 201.
    2. а б в Шелихова залив // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
    3. а б в г д Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 202.
    4. Lage, Benennung, Details, Wellen. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 31 березня 2020.

    Література

    [ред. | ред. код]