Перейти до вмісту

Засвистали козаченьки

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Засвит встали козаченьки»
Пісня
ВипущеноXVII століття
Жанркозацька пісня
Моваукраїнська
Автор слівМаруся Чурай
КомпозиторМикола Лисенко
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Засвиста́ли козаче́ньки», «За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай[1][2][3]. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

Українська народна пісня «Засвистали козаченьки», 1790 р.

Відомо багато варіацій. Іноді виконується повільно з виразним ліричним забарвленням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпі[4][5].

Використання пісні у літературі та музиці

[ред. | ред. код]
Маруся Чурай на українській марці

Першу відому публікацію пісні з назвою «Засвистали козаченьки» було видано в Санкт-Петербурзі в 1790 р. у збірці пісень «Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками» в розділі «Пѣсни малороссійския»[6][7], у 1799 р. — в збірці пісень Семена Комісарова «Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник» у розділі «Пѣсни малороссійския»[8]. У 1834 р. була видана в збірці Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни»[9]. Невдовзі стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані»[10]. Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню до своєї опери «Чорноморці» (1872). Була популярна та входила до маршових збірників частин Київського та Одеського військових округів РІА[11]. У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938-го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3.

В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991)[12], вважаючи, що ця пісня — одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі»[4]. У творі використано понад 16 уривків з різноманітних пісень Марусі, пояснюється, як і за яких обставин ці пісні з'являлися[13].

Перший звукозапис

[ред. | ред. код]

З даними П. Н. Грюнберга і В. Л. Яніна, пісня «Засвистали козаченьки» вперше була записана студією «Gramophone Company» у 1899 році. У каталозі виробника запис згадується під номером 11049, виконавцем вказано Хор Медведевої[14][15]

Варіанти тексту пісні (уривки)

[ред. | ред. код]

Перший рядок пісні має різночитання. Варіант «Засвистали козаченьки» використовували український етнограф Михайло Максимович, поет Степан Руданський, композитор Микола Лисенко; «Засвіт встали козаченьки» обстоювали радянські музикознавці Лідія Архимович, Микола Гордійчук[16], Леонід Кауфман[17]. Зустрічається й варіант «За світ встали козаченьки»[18].

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.(2)


Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та й за свого миленького
Богу помолися!(2)


Зійшов місяць над водою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:


«Іди, іди, мій синочку,
Іди, не барися,
За чотири неділеньки
Додому вернися!»(2)


«Ой рад би я, стара мати,
Ще й раніш вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.»(2)


(Приспів — Перший куплет)[19]

Засвіт встали козаченьки
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи ж буде вона, сину,
Мене шанувати?

 — Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Верменич Я. В. Історичні українські пісні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  2. ↑ Чурай Маруся // Велика сучасна енциклопедія: у 10 т. — Т. 10 : Т–Я / [уклад. Івченко А. С.]. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. — С. 262. — ISBN 978-966-14-5754-5.
  3. ↑ Чураївна Маруся // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2068. — 1000 екз.
  4. ↑ а б Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 204.
  5. ↑ Іван ЛЕПША, Микола ЧУБУК. За світ встали козаченьки/ Народня пісня // Мамаєва слобода. Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
  6. ↑ Засвистали козаченьки // Молодчик с молодкою на гулянье с песельниками поющими новыя песни городския и деревенския, простыя, ухарския и самыя нежныя. — Спб.: Тип. Богдановича, 1790. — С. 227.
  7. ↑ Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI—XVIII вв. Ч. 2. — СПб., 1899. — С. 105.(рос. дореф.)
  8. ↑ Комисаров С. И. Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник… — Москва. Губернская типография у А. Решетникова, 1799. — С. 330.
  9. ↑ «Украинскія народныя пѣсни» 1834. — С. 140.
  10. ↑ А.Гнатишин «Наша пісня». Збірка пісень: Мельодії з текстом. друкарня [[Союз визволення України|«Союзу визволення України»]] 1917. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 березня 2022.
  11. ↑ Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (48 с.) 2011. — 424 с.
  12. ↑ вперше надрукована у збірці «БОРИСФЕН — 90» [1] [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Антоненко Т. О. Специфіка розкриття образу Марусі Чурай у повісті В. Чемериса «Засвіт встали козаченьки» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 1 (212), 2011 [2]
  14. ↑ См. в издании Янина и Грюнберга, стр. 215, 231.
  15. ↑ Грюнберг П. Н., Янин В. Л.. История начала грамзаписи в России. Каталог вокальных записей Российского отделения компании «Граммофон». — М. : Языки славянской культуры. — С. 217.
  16. ↑ Архімович Л. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Мистецтво, 1963 . — 354 с. — С. 75.
  17. ↑ Леонід Кауфман. Маруся Чурай. 1967 [3] [Архівовано 10 липня 2014 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Глинчак Василь. Нехай Маруся плаче? Навколо однієї вигадки // Львівська пошта. — 2010. —7 серпня. — № 86 (971)
  19. ↑ Найближчий до народного варіант пісні за І.Козловським

Джерела та література

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
  • Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
  • Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — 239 с. ISBN 966-579-029-3.
  • Чемерис В. Л Ордер на любов / В. Л. Чемерис. — Харків: Фоліо, 2010. — 443 с.
  • Шаховской А. Засвистали козаченьки // Маруся, малороссийская Сафо / Сто русских литераторов. Издание книгопродавца А. Смирдина. Том первый. — Санктпетербург: в тип. Александра Смирдина, — 1839. — С. 779—780.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Засвисталы Козаченьки / Цертелев Н. А. О народных малороссийских стихотворениях // Благонамеренный. Журнал словесности и нравов, издаваемый А. Измайловым. Часть XXX. — Санктпетербург: В морской тип., 1825. — С. 217—220.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Засвистали_козаченьки&oldid=43082830